DSpace Community:https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/91062024-03-29T07:03:49Z2024-03-29T07:03:49ZРозвиток лідерських якостей студентської молодіХоменко-Семенова, ЛесяKhomenko-Semenova, LesiaСелезень, Ганна ВасилівнаSelezen, HannaЛитвинчук, Наталя БорисівнаLytvynchuk, NataliaОксамитна, Леся БогданівнаOksamytna, Lesiahttps://er.nau.edu.ua/handle/NAU/622102024-01-31T09:19:01Z2023-12-01T00:00:00ZTitle: Розвиток лідерських якостей студентської молоді
Authors: Хоменко-Семенова, Леся; Khomenko-Semenova, Lesia; Селезень, Ганна Василівна; Selezen, Hanna; Литвинчук, Наталя Борисівна; Lytvynchuk, Natalia; Оксамитна, Леся Богданівна; Oksamytna, Lesia
Abstract: У статті проводиться теоретичний аналіз та емпіричне дослідження розвитку лідерських
якостей студентської молоді. Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні та емпіричному дослідженні прояву лідерських якостей студентської молоді.
Результати. У ході емпіричного дослідження вдалося встановити: за методикою
«Діагностика лідерських здібностей» (Е. Жариков, Е. Крушельницький) ми дослідили, що у 35%
(14 респондентів із вибірки) лідерські здібності виражені на високому рівні, 45% (18 респондентів
із вибірки) демонструють середній рівень прояву лідерських здібностей, 20% (8 респондентів із
вибірки) показали низький рівень лідерських здібностей. За методикою «Я лідер» отримали результати: у респондентів виражені високі показники в шкалі «уміння керувати собою» - 16 респондентів (40%), високі показники маємо у шкалі
«Наявність творчого підходу», 27 респондентів – 67,5% з вибірки. «Організаторські здібності» та «Знання правил організаційної роботи» 60% (24 респонденти із вибірки) та 57,5% (23 респонденти із вибірки).
Співвідношення мотивів досягнення успіху та уникнення невдач у % за методикою А. Реана
показало у 32,5% (13 респондентів із вибірки) мотивацію досягнення успіху; 35% (14 респондентів
із вибірки) мають мотивацію з тенденцією до розвитку мотивації досягнення успіху; 17,5% (7
респондентів із вибірки) мають мотиваційний полюс який невизначений; студенти які мають
схильність до уникнення невдач складають 10% (4 респонденти із вибірки); 5% (2 респонденти із
вибірки) мають виключно мотивацію уникнення невдач.
За методикою «Тест на самооцінку особистості: Яреальне, Я-ідеальне» С.А. Будассі
отримано результати: 12, 5% (5 респондентів із вибірки) мають високу самооцінку, 77,5% (31
респондент із вибірки) мають середню самооцінку, 10% (4 респонденти із вибірки) мають низьку
самооцінку.
За тестом EQ Н. Холла за шкалами емпатія та управління емоціями інших людей чітко
переважає середній рівень – по 57,5% та 55% кожна. Високі показники також спостерігаємо в
цих шкалах – 32,5% та 22, 5%, найнижчі показники спостерігаємо за шкалами самомотивація
50% та управління своїми емоціями 42,5%.
Висновок. У ході теоретичного аналізу ми визначили лідерські якості студентської молоді
як сукупність їх стійких особистісних властивостей, що розвиваються, проявляються,
розвиваються у процесі спільної навчальної та позааудиторної діяльності, сприяють досягненню
її цілей завдяки активності, мотивації, саморозвитку, емпатійності, впливати на поведінку
інших, бути прикладом для них, вести за собою.
Спираючись на анліз літературних джерел та на визначення лвдерських якостей, ми
виділили структуру лідерських якостей студентської молоді: організаційно-комунікативний
компонент (схильність до лідерства, рівень саморегуляції, організаторські здібності);
мотиваційно-ціннісний компонент (мотивація, прагнення до самоактуалізації, самосприйняття,
самооцінка); емоційно-регулятивний компонент (емоційний інтелект, комунікативні здібності,
емпатійність, відкритість).
За результатами авторської анкети доведено, що студенти чітко уявляють що таке
лідерство, які лідерські якості притаманні лідеру, що сприяє і що заважає розвиткові лідерських
якостей студентської молоді, виявили середні показники наявності лідерських якостей
студентської молоді. Подальші дослідження вбачаємо у розробці моделі розвитку лідерських якостей
студентської молоді.; The article provides a theoretical analysis and an empirical study of the development of leadership
qualities of student youth.
The purpose of the article is the theoretical justification and empirical study of the manifestation of
leadership qualities of student youth.
The results. In the course of empirical research, it was possible to establish: according to the
method "Diagnosis of leadership abilities" (E. Zharikov, E. Krushelnytskyi), we investigated that 35% (14 respondents from the sample) have leadership abilities expressed at a high level, 45% (18 respondents
from the sample ) demonstrate an average level of manifestation of leadership abilities, 20% (8
respondents from the sample) showed a low level of leadership abilities.
According to the "I am a leader" method, the results were obtained: 16 respondents (40%) had
high indicators in the "ability to manage themselves" scale, high indicators were found in the
"Availability of a creative approach" scale, 27 respondents - 67.5% of the sample. "Organizational
abilities" and "Knowledge of the rules of organizational work" 60% (24 respondents from the sample)
and 57.5% (23 respondents from the sample).
The ratio of motives for achieving success and avoiding failure in % according to A. Rean's method
showed that 32.5% (13 respondents from the sample) were motivated to achieve success; 35% (14
respondents from the sample) have motivation with a tendency to develop motivation to achieve success;
17.5% (7 respondents from the sample) have an undefined motivational pole; students who have a
tendency to avoid failure make up 10% (4 respondents from the sample); 5% (2 respondents from the
sample) are solely motivated to avoid failure.
According to the method "Personality Self-Assessment Test: Ireal, I-Ideal" S.A. Budassi obtained
the results: 12.5% (5 respondents from the sample) have high self-esteem, 77.5% (31 respondents from
the sample) have average self-esteem, 10% (4 respondents from the sample) have low self-esteem.
According to N. Hall's EQ test, on the scales of empathy and managing the emotions of other
people, the average level clearly prevails - 57.5% and 55% each. High indicators are also observed in
these scales - 32.5% and 22.5%, the lowest indicators are observed in the scales of self-motivation 50%
and management of one's emotions 42.5%.
Conclusion. In the course of the theoretical analysis, we determined the leadership qualities of
student youth as a set of their stable personal properties that develop, manifest, develop in the process of
joint educational and extracurricular activities, contribute to the achievement of their goals through
activity, motivation, self-development, empathy, influence the behavior of others, be an example for them,
to lead.
Based on the analysis of literary sources and the definition of leadership qualities, we identified the
structure of leadership qualities of student youth: organizational and communicative component
(propensity for leadership, level of self-regulation, organizational skills); motivational and value
component (motivation, striving for self-actualization, self-perception, self-evaluation); emotional regulatory component (emotional intelligence, communication skills, empathy, openness).
According to the results of the author's questionnaire, it was proved that students have a clear idea
of what leadership is, what leadership qualities are inherent in a leader, what contributes to and hinders
the development of leadership qualities of student youth, and revealed the average indicators of the
presence of leadership qualities of student youth. We see further research in the development of a model for the development of leadership qualities
of student youth.
Description: СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Алфімов, Д. В. (2010). Зміст феномену «лідерські якості особистості». Педагогіка
формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах : зб. наук. пр. Класич. приват.
ун-т. Запоріжжя : [б. в.]. 11 (64). 44-51.
Татенко, В. О. (2004). Лідер ХХІ. Leader XXI: Соц.психолог. студії. К.: Корпорація. 198 с. Хоменко-Семенова, Л. О. (2015). До проблеми формування творчих здібностей студентів
ВНЗ у сучасному трансформаційному середовищі. Вісник Національного авіа-ційного
університету. Серія: Педагогіка. Психологія : зб. наук. праць. К.: НАУ. 6. 147–151.
Хоменко-Семенова, Л. О. (2015). Коучинг як ефективна технологія формування успішного
студента. Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Педагогіка. Психологія: зб. наук.
праць. К.: НАУ. 7. 135–139.
Хоменко-Семенова, Л. О. (2018). Креативний контекст підготовки практичних психологів у
технічному університеті. Актуальні проблеми вищої професійної освіти: VІ Міжнародна науково практична конференція, 23 березня 2018 р.: тези доп. К. 160–161.
Хоменко-Семенова, Л., & Істратов, К. (2022). Гендерні особливості розвитку лідерських
якостей. Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Педагогіка. Психологія». К.:
НАУ. 2(22). 132-143.
Horishna, N., Slozanska, H., Soroka, O., & Romanovska, L. (2019). Exploring the leadership skills
of pre-service social work students: implications for social work education. Problems of Education in the
21st Century, 77-5, 598–615. Retrieved from http://www.scientiasocialis.lt/pec/node/fi les/
pdf/vol77/598-615.Horishna_Vol.77-5_PEC.pdf [in Ukrainian].
Komives, S. R., Lucas, N., & McMaнon, T. R. (2013). Exploring leadersнip: For collegestudents
wнo want to make a difference (3rd ed.). San Francisco, CA: Jossey-Bass.
Lawson, K. (2009). Leadership Development Basics (Training Basics). ASTD Press [in English].2023-12-01T00:00:00ZАналіз досвіду побудови та впровадження дидактичних моделей курсу «Загальна психологія» у закладах вищої освіти УкраїниСемиченко, Валентина АнатоліївнаSemychenko, Valentynahttps://er.nau.edu.ua/handle/NAU/622082024-01-31T09:18:07Z2023-12-01T00:00:00ZTitle: Аналіз досвіду побудови та впровадження дидактичних моделей курсу «Загальна психологія» у закладах вищої освіти України
Authors: Семиченко, Валентина Анатоліївна; Semychenko, Valentyna
Abstract: У статті розглянуто проблему проектування дидактичних моделей навчальних курсів, що
входять до навчальних планів підготовки студентів-майбутніх психологів. Мета дослідження –
критичний аналізу досвіду проектування змісту і структури на прикладі навчального курсу
«Загальна психологія» у вищих навчальних закладах України. Завдання дослідження: визначити
вихідні теоретичні позиції щодо специфіки і особливостей викладання курсу «Загальна
психологія»; проаналізувати змістову складову робочих програм з навчального предмету
«Загальна психологія», який викладається у ряді вищих навчальних закладів України; співставити
логіку визначення структури курсу (базові теми, порядок їх представлення в змісті програм);
здійснити критичний аналіз відповідних теоретичних моделей, узагальнити досвід проектування
відповідної дидактичної моделі; визначити оптимальну структуру курсу. Методи дослідження: 1) теоретичні: аналіз, синтез, розгляд індуктивного чи дедуктивного способу презентації
навчального матеріалу, порівняння, теоретичне узагальнення; 2) педагогічні спостереження,
аналіз діяльності студентів в процесі вивчення відповідного предмету, оцінка результатів
навчання. У результаті дослідження розкрито специфіку навчального предмету «Загальна
психологія», його роль у професійній підготовці майбутніх студентів, завдання, що виконуються
у процесів вивчення. Проаналізовано дидактичні моделі, що розроблені і впроваджені у ряді
закладів вищої освіти України, а також відображені в ряді навчальних підручників. Виявлено
типові особливості їх проектування. На основі проведеного критичного аналізу виділено три
основні стратегії проектування: індуктивна, дедуктивна і змішана. Аргументовано доцільність
побудови змісту навчального предмету «Загальна психологія» на індуктивній основі. Виходячи з
результатів проведеного аналізу, визначено нормативний зміст і структуру курсу «Загальна
психологія», ефективність якої була підтверджена в процесі викладання цієї дисципліни в процесі
професійної підготовки майбутніх психологів.; The article deals with the problem of designing didactic models of training courses included in the
training plans of future psychologist students. The purpose of the research is to critically analyze the
experience of designing the content and structure on the example of the "General Psychology" course in
higher educational institutions of Ukraine. The task of the research: to determine the initial theoretical
positions regarding the specifics and features of teaching the "General Psychology" course; to analyze
the content of work programs on the subject "General Psychology", which is taught in a number of higher
educational institutions of Ukraine; compare the logic of determining the structure of the course (basic
topics, the order of their presentation in the content of the programs); carry out a critical analysis of
relevant theoretical models, summarize the experience of designing a relevant didactic model; determine
the optimal structure of the course. Research methods: 1) theoretical: analysis, synthesis, consideration
of the inductive or deductive method of presentation of educational material, comparison, theoretical
generalization; 2) pedagogical observations, analysis of students' activities in the process of studying the
relevant subject, assessment of learning results. As a result of the study, the specifics of the subject
"General Psychology", its role in the professional training of future students, tasks performed in the study
process were revealed. Didactic models developed and implemented in a number of higher education
institutions of Ukraine, as well as reflected in a number of textbooks, were analyzed. Typical features of
their design are revealed. Based on the critical analysis, three main design strategies were identified:
inductive, deductive and mixed. The expediency of constructing the content of the educational subject
"General Psychology" on an inductive basis is argued. Based on the results of the analysis, the normative
content and structure of the "General Psychology" course was determined, the effectiveness of which was
confirmed in the process of teaching this discipline in the process of professional training of future
psychologists.
Description: СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:
Байер, О.О. (2016). Посібник до викладання курсу «Методика викладання психології».
Дніпро: ДНУ.
Власова, О.І. (2011). Методика викладання психології: Підручник. Київ: Геопринт.
Жуков, С. М. & Самойлов, В. В. (2015). Викладання психологічних дисциплін у сучасних
навчальних закладах. Артемівськ-Донецьк, ДонУЕП.
Скрипченко, О., Долинська, Л. & Огороднійчук, З. (1999). Загальна психологія:
Навч.посібник. К.: «А.П.Н.»
Ільїна, Н.М. & Мильник, С.О. (2023). Загальна психологія: Теорія і практика. Київ:
Університетська книга.
Максименко, С.Д. & Соловєнко, В.О. (2000). Загальна психологія. Київ: МАУП.
Бойко-Бузіль, Ю. Ю. & Горбаченко, С. Л. (2012). Методика викладання у вищій школі: навч.
посібник. Київ: Атіка.
Москалець, В. (2021). Загальна психологія. Київ: Ліра-К.
Семиченко, В. А. (1997). Пути повышения эффективности изучения психологии. Киев:
Магистр-S.
Семиченко, В.А. (2018). Особливості викладання курсу «Загальна психологія» в процесі
професійної підготовки студентів в закладах вищої освіти. Актуальні проблеми вищої професійної
освіти: Матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції, 20 березня 2018 р. Київ:
Національний авіаційний університет. 139-140.
Семиченко, В.А. (2018). Методика викладання психології як предмет наукового аналізу.
Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Педагогіка. Психологія: Зб. наук.праць. 1
(12). 130-140.
Семиченко, В. & Артюшина, К. (2021). Проблема взаємодії наукового і буденного знання в
професійній підготовці практичних психологів. Вісник Національного авіаційного університету.
Серія: Педагогіка. Психологія: Зб. наук.праць. 1 (18). 148-159.2023-12-01T00:00:00ZДосвід застосування нейролінгвістичних технологій для підготовки майбутніх фахівців в умовах освітньо-інформаційного середовища технічного університетуРахманов, Віталій ОлеговичRakhmanov, Vitaliihttps://er.nau.edu.ua/handle/NAU/622072024-01-31T09:17:50Z2023-12-01T00:00:00ZTitle: Досвід застосування нейролінгвістичних технологій для підготовки майбутніх фахівців в умовах освітньо-інформаційного середовища технічного університету
Authors: Рахманов, Віталій Олегович; Rakhmanov, Vitalii
Abstract: У статті представлено досвід використання нейролінгвістичних технологій у навчальному
процесі технічного університету, який має значний вплив на якість освіти та результативність
майбутніх фахівців. Мета статті полягає у реалізації досвіду використання нейролінгвістичних
технологій для вирішення освітніх завдань у майбутній діяльності. Це допомагає створити
індивідуальні навчальні підходи та ресурси, які враховують потреби та стиль навчання кожного
студента. Використання автоматизованих систем для контроля та вимірювання
результативності знань сприяє об'єктивному оцінюванню компетентностей майбутніх фахівців.
Завдання дослідження полягає у розкритті досвіду використання нейролінгвістичні
технології, що допоможе створити більш доступні та інтегровані навчальні матеріали,
включаючи віртуальні лабораторії, інтерактивні підручники та інші ресурси. Методи
дослідження полягають у вивченні й узагальненні вітчизняного та зарубіжного досвіду для
формування концептуальних положень підготовки майбутніх фахівців в умовах освітньо інформаційного середовища, наукового аналізу, а також спостереження за навчальним процесом.
Результати. Запропоновані технології можуть забезпечити індивідуальну підготовку
майбутніх фахівців з різними напрямами та рівнем підготовленості, а також покращити
освітній процес. Великі обсяги даних, що збираються завдяки нейролінгвістичним технологіям,
можуть бути використані для аналізу та вдосконалення навчального процесу. Використання
нейролінгвістичних технологій може зробити освіту доступною для студентів з різних країн та
мовних груп. Інтерактивні заняття побудовані на основі нейролінгвістичних технологій
підвищують мотивацію майбутніх фахівців до навчання.
Висновок. Успішне впровадження нейролінгвістичних технологій у навчальний процес
допомагає планувати, організовувати, забезпечувати та контролювати підготовку майбутніх
фахівців.; The article presents the experience of using neuro-linguistic technologies in the educational
process of a technical university, which has a significant impact on the quality of education and the
effectiveness of future specialists. The purpose of the article is to implement the experience of using
neuro-linguistic technologies to solve educational tasks in future activities. This helps create personalized
learning approaches and resources that take into account each student's needs and learning style. The
use of automated systems for monitoring and measuring the effectiveness of knowledge contributes to the
objective assessment of the competences of future specialists.
The task of the research is to reveal the experience of using neuro-linguistic technologies, which will help to create more accessible and integrated educational materials, including virtual laboratories,
interactive textbooks and other resources. Research methods consist in the study and generalization of
domestic and foreign experience for the formation of conceptual provisions for the training of future
specialists in the conditions of an educational and informational environment, scientific analysis, as well
as observation of the educational process.
The results. The proposed technologies can provide individual training of future specialists with
different directions and level of preparation, as well as improve the educational process. Large volumes
of data collected thanks to neuro-linguistic technologies can be used to analyze and improve the
educational process. The use of neuro-linguistic technologies can make education accessible to students
from different countries and language groups. Interactive classes built on the basis of neuro-linguistic
technologies increase the motivation of future specialists to study.
Conclusion. The successful implementation of neuro-linguistic technologies in the educational
process helps to plan, organize, provide and monitor the training of future specialists.
Description: СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Про схвалення Стратегії розвитку системи вищої освіти в Україні на 2022 – 2032 роки
(2022). Розпорядження КМ України від 23 лютого 2022 року № 286-р. Режим доступу:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/286-2022-%D1%80#Text.
Aggarwal, C. (2018). Neural Networks and Deep Learning: A Textbook / IBM T. J. Watson
Research Center International Business Machines Yorktown Heights, NY, USA, 497 р. Режим
доступу:https://www.academia.edu/42981452/Neural_Networks_and_Deep_Learning_Charu_C_Aggarw
al
Brown et al. (2020). Language Models are Few-Shot Learners. / Computation and Language, 25 р.
Режим доступу:https://proceedings.neurips.cc/paper/2020/file/1457c0d6bfcb4967418bfb8ac142f6
4a-Paper.pdf.
Cer D. et al. Universal Sentence Encoder (2018). Computation and Language Режим доступу
https://arxiv.org/abs/1803.11175.
Clark, K., Luong, M.-T., Le, Q., & Manning, C. (2020). ELECTRA: Pre-training Text Encoders as
Discriminators Rather Than Generators / Published as a conference paper at ICLR 2020. Режим доступу
https://arxiv.org/pdf/2003.10555.pdf%3C/p%3E.
Devlin, J., Chang, M.-W., Lee, K., & Toutanova, K. (2019). BERT: Pre-training of Deep
Bidirectional Transformers for Language Understanding / Academia.edu, 24 May 2019, 16 р.
Режим доступу:
https://www.academia.edu/41552448/BERT_Pre_training_of_Deep_Bidirectional_Transformers_for_Lan
guage_Understanding.
Goldberg, Y. (2017). Neural Network Methods in Natural Language Processing / Synthesis lectures
on human language technologies, 285 р. Режим доступу https:
//www.academia.edu/35854753/Neural_Network_Methods_for_Natural_Language_Processing.
Jurafsky, D. & Martin, J. (2023). Speech and Language Processing: An Introduction to Natural
Language Processing, Computational Linguistics, and Speech Recognition / Draft of January 7, 2023, 636
р. Режим доступу https://web.stanford.edu/~jurafsky/slp3/ed3book.pdf.
Manning, C. & Schütze, H. (1999). Foundations of Statistical Natural Language Processing / The
MIT Press Cambridge, Massachusetts London, England, 680 р. Режим доступу
https://www.academia.edu/7452675/Foundations_of_Statistical_Natural_Language_Processing.
Vaswan, A., Shazeer, N., Parmar, N., Uszkoreit, J., Jones, L., Gomez, A., Kaiser, Ł., & Polosukhin,
I. (2023). Attention Is All You Need. 31st Conference on Neural Information Processing Systems, Long
Beach, CA, USA. 2 Aug 2023, 15 р. Режим доступу https://www.semanticscholar.org/paper/Attentionis-All-you-Need-Vaswani-Shazeer/204e3073870fae3d05bcbc2f6a8e263d9b72e776.2023-12-01T00:00:00ZРозвиток властивостей уваги у дошкільнят засобами ігрових технікПатруль, Марія ВікторівнаPatrul, MariiaКузьмич, Олександра ВалентинівнаKuzmych, Oleksandrahttps://er.nau.edu.ua/handle/NAU/622052024-01-31T09:17:02Z2023-12-01T00:00:00ZTitle: Розвиток властивостей уваги у дошкільнят засобами ігрових технік
Authors: Патруль, Марія Вікторівна; Patrul, Mariia; Кузьмич, Олександра Валентинівна; Kuzmych, Oleksandra
Abstract: У статті представлено результати теоретичного аналізу властивостей уваги та
емпіричного дослідження розвитку властивостей уваги дошкільників засобами ігрових технік.
Мета дослідження теоретично проаналізувати, емпірично дослідити особливості
розвитку властивостей уваги у дошкільнят, розробити та впровадити корекційну програму
розвитку властивостей уваги у дошкільнят засобами ігрових технік.
Процедура дослідження базувалася на комплексі теоретичних, емпіричних та
статистичних методів дослідження. Під час теоретичного дослідження були застосовані
теоретико-методологічний аналіз, синтез порівняння, систематизація та узагальнення наукової літератури з проблеми дослідження властивостей уваги. На етапі емпіричного дослідження
використовувалися спостереження, бесіди, тестування, експеримент, що включав
констатувальну та формувальну частини. На етапах констатувального та формувального
експериментів були використані спеціальні психодіагностичні методики: для діагностування
властивостей уваги у дошкільнят - «Тест П'єрона-Рузера» на виявлення рівня концентрації уваги;
методика «Коректурна проба Б. Бурдона» на виявлення рівня стійкості уваги; методика «Знайди
і порахуй фігури» для визначення рівня обсягу уваги. Обробка експериментально отриманих даних
здійснювалась за допомогою методів математичної статистики: критерій Колмогорова Смірнова для визначення типу розподілу даних, метод порівняння груп (U Манна-Уітні для
порівняння двох незалежних вибірок).
Результати. В ході емпіричного дослідження розвитку властивостей уваги дошкільників
засобами ігрових технік було виявлено високі рівні властивостей уваги по наступним показникам:
концентрація уваги – 50% респондентів; стійкість уваги – 45%; обсяг уваги – 55%. Середні рівні:
концентрація-40% респондентів; стійкість-45%; обсяг-35%. Низькі рівні властивостей уваги:
концентрація-10%; стійкість-45%, обсяг-10%. Отже, наступним етапом була створена та
проведена корекційна програма розвитку властивостей уваги за допомогою засобів ігрових
технік. А також, за допомогою математичної обробки даних була проведена оцінка
ефективності розробленої корекційної програми розвитку.
За результатами дослідження сформульовано висновок про ефективність застосування
корекційної програми розвитку властивостей уваги за допомогою засобів ігрових технік та
рекомендовано для використання в роботі практичних психологів у закладах дошкільної освіти.; The presents the results of a theoretical analysis of the properties of attention and an empirical
study of the development of preschoolers' attention properties by means of game techniques.
The purpose of the study is to theoretically analyse and empirically investigate the peculiarities of
the development of preschoolers' attention properties, to develop and implement a correctional
programme for the development of preschoolers' attention properties using game techniques.
The research procedure was based on a set of theoretical, empirical and statistical research
methods. The theoretical study used theoretical and methodological analysis, synthesis of comparison,
systematisation and generalisation of scientific literature on the problem of studying the properties of
attention. At the stage of empirical research, observations, interviews, testing, and an experiment, which
included a statement and a formative part, were used. At the stages of the establishing and formative
experiments, special psychodiagnostic techniques were used: to diagnose the properties of attention in
preschool children - “Pieron-Rooser Test” to determine the level of concentration of attention;
“Bourdon's Correctional Test” to determine the level of attention stability; “Find and Count Shapes”
technique to determine the level of attention span. The experimentally obtained data were processed
using mathematical statistics methods: the Kolmogorov-Smirnov test to determine the type of data
distribution, group comparison method (Mann-Whitney U to compare two independent samples).
The results. In the course of empirical research of preschoolers' attention properties development
by means of game techniques, high levels of attention properties were revealed by the following
indicators: concentration of attention - 50% of respondents; attention stability - 45%; attention volume -
55%. Medium levels: concentration - 40% of respondents; sustainability - 45%; volume - 35%. Low
levels of attention properties: concentration - 10%; sustainability - 45%, volume - 10%. Thus, the next
stage was the creation and implementation of a correctional programme for the development of attention
properties using game techniques. Also, the effectiveness of the developed correctional development
programme was evaluated using mathematical data processing.
Based on the results of the study, a conclusion was made about the effectiveness of the correctional
programme for the development of attention properties using game techniques and recommended for use
in the work of practical psychologists in preschool education institutions
Description: СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Барташнікова, І.А., & Барташніков, О.О. (2007). Розвиток уваги та навичок навчальної
діяльності у дітей 5-6 років: Навчальний посібник/2-е вид.,переробл. Тернопіль: Навчальна книга –
Богдан. 40с.
Вишнівська, І. О., & Євдокимова, Н. О. (2015). Розвиток та корекція уваги учнів молодшого
шкільного віку. Парадигма пізнання: Гуманітарні питання. 97с.
Ворожейкіна, О.М. (2011). 100 цікавих ідей для проведення уроку. Харків: Основа. 55 с.
Дичківська, І.М. (2004). Інноваційні педагогічні технології. К.: Академвидав, 450 с.
Кузьмич, О.В. (2023). Розвиток уваги у дошкільнят засобами ігрових технік. Дипломна
робота на здобуття освітнього ступеня бакалавра спеціальності «Психологія». Національний
авіаційний університет. Київ. 41с.
Кузьмич, О.В. (2023). Розвиток уваги дошкільнят засобами ігрових технік. Політ. Сучасні
проблеми науки. Гуманітарні науки: тези доповідей ХХІІІ Міжнародної науково-практичної
конференції здобувачів вищої освіти і молодих учених. Національний авіаційний університет. Київ.
317-318.
Сухомлинский, В. А. (1972). Сердце отдаю детям. К. : Радянська школа. 3. 244 с.
Щербань, П. (2014). Застосування ігрових технологій в освіті: історія і перспективи.
Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені
М. В. Остроградського, 308с.2023-12-01T00:00:00Z