Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/36032
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorОлевінська, Тетяна Ігорівна-
dc.contributor.authorOlevinska, Tetiana-
dc.date.accessioned2018-09-14T10:03:09Z-
dc.date.available2018-09-14T10:03:09Z-
dc.date.issued2018-09-14-
dc.identifier.urihttp://er.nau.edu.ua/handle/NAU/36032-
dc.descriptionАвтореферат та дисертаціяuk_UA
dc.description.abstractОлевінська Т. І. Підвищення ефективності навігації за сигналами супутникових систем на етапі посадки повітряного судна. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.22.13 «Навігація та управління рухом». – Інститут аеронавігації, електроніки та телекомунікацій НАУ України, Київ, 2018. Дисертаційне дослідження присвячене комплексному вирішенню задачі розробки моделі процесу посадки на аеродроми та посадкові майданчики, що не обладнані стаціонарними радіотехнічними засобами, за сигналами глобальної навігаційної супутникової системи.. Основними науковими результатами дисертаційної роботи є: розроблена модель обчислення відхилень літального апарату від лінії посадкового курсу, в якій опорними поверхнями виступають віртуальні площини курсу та глісади, рівняння кожної з яких задане за координатами трьох точок на злітно-посадковій смузі; удосконалена модель автономного контролю цілісності навігаційного поля в зоні посадки, що дозволяє здійснювати навігацію за наявності в зоні видимості бортового приймача чотирьох навігаційних супутників; розроблена модель автономного обчислення приладової швидкості літального апарату за даними від глобальної навігаційної супутникової системи та прогностичними метеорологічними даними. Перша модель дозволяє спростити формування блоку даних кінцевої ділянки посадки та розрахунок відхилень літального апарату від глісади у порівнянні з сучасними методами заходу на посадку за супутниковими навігаційними системами. Проведене експериментальне дослідження показало незначну розбіжність результатів розрахунку відхилень за запропонованим алгоритмом та за алгоритмами, що наразі використовуються. Друга модель дозволяє забезпечувати продовження супутникової навігації в зоні посадки за умови зменшення кількості видимих супутників до чотирьох при збереженні їх сприятливого геометричного розташування. Це зменшує кількість перерваних заходів на посадку при використанні посадкових майданчиків, розташованих поруч з об’єктами, що можуть зумовити великий кут маски. Третя модель дозволяє виконувати автономне обчислення приладової швидкості літака у разі відмови системи повітряних сигналів. На відміну від чинного алгоритму дій забезпечує кількісне визначення поточної приладової швидкості, точність якого збільшується зі зменшенням висоти польоту. Підвищення ефективності навігації за сигналами супутникових систем на етапі посадки повітряного судна сприятиме зниженню кількості нельотних за метеоумовами днів для повітряних суден малої та безпілотної авіації, що, в свою чергу, дозволить збільшити погодинну ефективність повітряного флоту та регулярність авіаперевезень та авіаційних робіт.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherНаціональний авіаційний університетuk_UA
dc.subjectглобальна навігаційна супутникова системаuk_UA
dc.titleПідвищення ефективності навігації за сигналами супутникових систем на етапі посадки повітряного суднаuk_UA
dc.title.alternativeПовышение эффективности навигации по сигналам спутниковых систем на этапе посадки воздушного суднаuk_UA
dc.title.alternativeSatellite system navigation efficiency increasing during aircraft landinguk_UA
dc.typeThesisuk_UA
dc.subject.udc629.3.072:629.052.9:629.7.087-
dc.speciality05.22.13 - Навігація та управління рухомuk_UA
Appears in Collections:Дисертації та автореферати спеціалізованої вченої ради Д 26.062.03



Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.