Особливості впливу золовідвалів підприємств теплоенергетики на навколишнє середовище

Abstract

В роботі розглядається проблема впливу місць зберігання золошлакових відходів підприємств паливно- енергетичного комплексу України на навколишнє середовище. Показано, що шкідливі речовини, які входять до складу золошлаків, можуть мігрувати з поверхні золовідвалу через повітряне і водне середовища та забруднювати приземний шар атмосфери, ґрунт, підземні і поверхневі води районів, що розташовані на відстані до декількох кілометрів від накопичувача відходів. Наведено схему взаємодії золошлаконакопичувачів із навколишнім природнім середовищем. Проведено дослідження щодо хімічного складу мінеральної частини та токсичних мікроелементів золошлакових відходів деяких твердопаливних теплових електростанцій та теплоелектроцентралей, що утворюються при спалюванні вугілля. Показано, що для об’єктів теплоенергетики України, що експлуатували та експлуатують вугільне паливо різних марок, концентрації компонентів у золошлакових відходах варіюються в певних межах, але у всіх випадках основними золошлакоутворюючими компонентами є кисневі сполуки кремнію, алюмінію, заліза, кальцію, магнію та незначна частина елементів у вигляді сульфатів. Також до складу ряду шкідливих речовин- макрокомпонентів в золошлаках входить велика кількість мікроелементів, що відносяться до I-III класів небезпеки. Показано вміст природних радіонуклідів в золошлаковій суміші об’єктів теплоенергетики, що утворюються при різних способах спалювання енергоносіїв. Встановлено особливості впливу токсичних речовин, що містяться у золовідвалах, на довкілля та організм людини. Проаналізовано досвід та перспективи використання золошлакових відходів у світовій практиці. Великий обсяг золошлакових відходів, що зберігається на території України при відповідних методиках використання та доступних технологіях дає підстави щодо перспективи отримання великої кількості різних якісних та дешевих будівельних матеріалів.

The issue of the impact of the places that keep ash-slag wastes was considered in the article. It was shown that hazardous materials are able to migrate from the surface of an ash-disposal area through soils, water, air; therefore, it leads to pollution of other regions that can be far away from the disposal area. The scheme of interaction between an ash-disposal area and environment was shown. The chemical composition of mineral parts and toxic microelements in the ash-slag wastes from some solidfuel power plants and thermal power plants was analyzed. It was shown that Ukrainian and Russian heat and power facilities using the coal of different grades produce the ash-slag wastes with variable concentration of components; however, in all cases, the main ash-slag-forming components were the oxygen compounds of silicon, aluminum, iron, calcium, magnesium and an insignificant part of sulfates. Moreover, there were a large number of microelements classified in the composition of some harmful macro-components; the microelements were classified as I-III classes of danger. The content of natural radionuclides in the ash-slag wastes, which are formed in different ways of burning fossil fuels, from heat energy objects is shown. The features of the toxic substances contained in ash-slag wastes on human organism were ascertained. The experience and prospects of using ash-slag wastes in world practice were analyzed. The large volume of ash-slag wastes stored on the territory of Ukraine with appropriate methods of use and available technologies provides opportunities and prospects to obtain a large number of different construction materials that will be cheap and first-class.