Специфіка соціальної роботи з дезадаптованими дітьми та підлітками

Abstract

Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що на сьогоднішній день в нашій країні значно збільшується кількість дітей та підлітків, що мають прояви соціальної дезадаптованості. Саме поняття «дезадаптація» передбачає соціально-психологічне або соціальне забарвлення, так як трактує поведінку дітей та підлітків з аспекту визначеної соціальної унормованості, ну або певній невідповідності їй. Дезадаптація підлітків має на меті спотворення ходу соціального розвитку, встановлення себе як особистості та повноцінної соціалізації. Це все є наслідками агресивної поведінки у школі (з вчителям та однолітками), здійснення правопорушень, конфліктів з батьками, вживання наркотиків, алкоголю, бродяжництва тощо. Дані прояви в більшості випадків спричинені неповним життєвим досвідом, негативним впливом навколишнього середовища, спадковістю, не правильним вихованням, невідповідним ставлення до самого себе та не встановленню відповідних аспектів про власну особистість. Невирішуваність внутрішніх конфліктів з самим собою, з близькими та діяльністю середовища провокує виникнення відстороненості, далі конфронтацію, і, зрештою, певну постійну диспозицію до взаємодії в різні способи з навколишніми, способами самовираження та готовністю протистоянням. Всі зазначені аспекти повною мірою впливають на рівень життєдіяльності суспільства та на всебічний його розвиток. Тому, соціальна робота, соціальні працівники та педагоги неабияк відіграють роль у вирішенні зазначеної проблеми. Так як правильне, своєчасне втручання може запобіганню утворення більш критичних утворень, таких, як девіації.