Літературний націоналізм у критичній думці корінних народів Північної Америки початку ХХІ сторіччя

Abstract

Cтаттю присвячено аналізу розвитку індіанської критичної думки у протягом першого десятиліття ХХІ ст., цей період вирізняється переломом у підході до осмислення творів, написаних письменниками корінного походження. Дослідниця сконцентрувалася на аналізі динамічного розвитку літературної критики корінних народів Північної Америки, оскільки саме вона відображає традиційні риси сприйняття дійсності корінними народами, завдяки їй можна простежити закономірності структурації національної свідомості у індіанській літературі. Літературні критики почали більше уваги звертати на висвітлення особливостей конкретних індіанських націй, що призвело до появи такого явища як "літературний націоналізм американських індіанців». Увага дослідників змістилася з виявлення рис автентичності, гібридності, міжкультурних впливів на пошук інтелектуальних, культурних, політичних, історичних. Літературний націоналізм корінних народів спрямований на підтримку інтелектуального і політичного суверенітету корінних общин. Дослідники пов’язують разючу зміну пріоритетів із поверненням більшості корінних американців до віри їхніх прадідів. У зв’язку із цим виникає питання як не-корінному читачеві призвичаїтися і зрозуміти тексти корінних письменників. Виходячи із цього авторка статті переконана, що у індіанській критиці минуле і сучасне практично не розмежовані, вони активно співіснують, стаючи віддзеркаленням» національної свідомості корінних народів. Вплив минулого індіанських націй досі реально присутній у соціокультурному контексті сучасної літературної критики, яка є по суті його нелінійною рецепцією у свідомості сучасних поколінь, яка витворює переважно полемічно-опозиційний дискурс.

The beginning of the twenty-first century.is marked by a turning point in the approach to comprehending works written by Native American writers. Literary critics began to pay more attention to highlighting the particularities of specific Indian nations, which led to the emergence of such a phenomenon as "the literary nationalism of American Indians". The researcher began to focus on the analysis of the indigenous literary critique dynamic development, because it reflected the traditional perception of Native reality, made possible to trace the patterns of Native identity structure in literature. The attention of researchers has shifted from identifying the features of authenticity, hybridization, intercultural influences on the search for intellectual, cultural, political, and historical origins of Indigenous literatures. The literary nationalism of indigenous peoples is aimed to support the intellectual and political sovereignty of indigenous communities. Researchers associate a striking shift in priorities with the return of most Native Americans to the faith of their great-grandfathers. In this regard, the question arises as a non-radical reader should become accustomed to and understand the texts of indigenous writers. Proceeding from this, the author of the article is convinced that in the Indian critique the past and present are virtually indistinguishable, they actively coexist, becoming "a reflection" of the national consciousness of indigenous peoples. The influence of the past of the Indian nations is still really present in the socio-cultural context of contemporary literary criticism, which is in essence its non-linear reception in the minds of modern generations, which produces predominantly polemical-oppositional discourse.