Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/43963
Full metadata record
DC Field | Value | Language |
---|---|---|
dc.contributor.author | Кобилко, Наталія Андріївна | - |
dc.date.accessioned | 2020-07-10T08:56:06Z | - |
dc.date.available | 2020-07-10T08:56:06Z | - |
dc.date.issued | 2018-03 | - |
dc.identifier.citation | Кобилко Н.А. Кольорова семантика образу дороги в українській химерній прозі // Національна ідентичність в мові і культурі: зб. наук. праць / за заг.ред. А.Г. Гудманяна, О.Г. Шостак. – К.: Талком, 2018. – С.41-45 | uk_UA |
dc.identifier.isbn | 978-617-7397-78-5 | - |
dc.identifier.uri | http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/43963 | - |
dc.description | Література 1. Шевчук В. Дім на горі / В. Шевчук. – К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МАГА, 2013. – 600 с. | uk_UA |
dc.description.abstract | У творах химерної прози номінації простору мають символічні значення, запозичені з усної народної творчості. Фольклорна символіка характеризується власною специфікою, і її варто розглядати як поняття формотворче, світоглядне й стилістичне, що генетично споріднене з міфологією. Одним із засобів творення образу дороги виступає кольорова семантика. Основою української теоретичної думки щодо символічного потрактування моделі світу, а зокрема кольорової символіки, вираженої в міфології, фольклорі й мові, стали праці О. Потебні «Про міфічне значення деяких обрядів і повір’їв», «Думка і мова», «Про деякі символи в слов’янській народній поезії». Учений виводить назву кольору не через абстрактне поняття, а через аналогію з предметами або ж діями людини, що викликають схожі асоціації. Так, у повісті В. Дрозда «Ирій» ми знаходимо такі аналогії: «дорога білою стрілою гнулася від небокраю до небокраю», «подрібцювали по місячній стежці, рахуючи зорі, що мерехтіли над нашими головами», «синіло марево далеких доріг». Важлива роль в українській народній традиції відводилася небесним світилам, особливо місяцю, що наділявся надзвичайними рисами. Беручи до уваги магічні властивості місяця, В. Дрозд змальовує прогулянку закоханого Михайла Решета нічним небом і надає їй особливого сакрального значення. М. Люшер у праці «Психологія кольору» трактує жовтий (золотистий) колір як символ легкості й тепла. На думку вченого, жовтий колір є похідним, а до основних належить білий. Вибір певної кольорової гами залежить від емоційного стану людини. Якщо сіра тональність указує на балансування людини між різними сферами, то чорний або білий колір – на кризовий стан. | uk_UA |
dc.language.iso | uk | uk_UA |
dc.publisher | Талком, Київ | uk_UA |
dc.subject | українська проза | uk_UA |
dc.subject | кольорова семантика | uk_UA |
dc.subject | образ дороги | uk_UA |
dc.subject | химерна проза | uk_UA |
dc.subject | фольклорна символіка | uk_UA |
dc.subject | міфологія | uk_UA |
dc.title | Кольорова семантика образу дороги в українській химерній прозі | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |
dc.subject.udc | 821.09(100)(082) Н35 | uk_UA |
Appears in Collections: | Національна ідентичність в мові і культурі. ХІ Міжнародна конференція |
Files in This Item:
File | Description | Size | Format | |
---|---|---|---|---|
Kobylko.pdf | 183.79 kB | Adobe PDF | View/Open |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.