Інтерпретація художнього твору та її межі

Abstract

У сучасних умовах питання про специфіку творчості як характерної особливості людського способу життєдіяльності набуває більшої актуальності у зв’язку з розмаїттям форм інтерпретації «продукту» художньої творчості, що обумовлено необхідністю тлумачення естетикохудожніх «кодів» культури, запропонованих сучасним мистецтвом. «Традиційні» інтерпретаційні стратегії піддаються переосмисленню та трансформації, оскільки сучасний художній процес сформував та продовжує формувати нові засоби виразності, нову мову, «коди», що передбачають можливість їх «відкритого» прочитання.Проблема «тлумачення» тексту набирає в сучасному літературознавстві все більше обертів. Саме тому науковці звертаються до герменевтики, екзегетики, інтерпретації, відкритої інтерпретації як шляхів розуміння текстів, методів їх «тлумачення» та пояснення. Перш за все, це пов’язано, з проблемою «прочитання» текстів постмодернізму, з властивою йому інтертекстуальністю, гіпертекстуальністю, цитатністю тощо. Розмаїття форм інтерпретацій об’єднується у відкритій інтерпретації, що вимагає комплексного дослідження.