Правові аспекти діяльності Ради Європи у сфері охорони та використання культурної спадщини

Abstract

Активізація співпраці в межах окремих міжнародних інституцій визнається однією із найважливіших тенденцій подальшого розвитку міжнародно-правових відносин, що розпочалося ще із середини ХХ століття та зберігає свою актуальність до сьогоднішнього часу. Лише на протязі перших десяти років після завершення Другої світової війни, активізувалися процеси створення і початку діяльності різноманітних міжнародних міжурядових організацій (далі – ММО), спільність цінностей яких полягала у потребі захисту прав та інтересів людини, верховенства права та демократичних засад. Найбільш високих показників розвитку міждержавна взаємодія досягла саме на регіональному рівні, а особливо в Європі, де діяльність провадить Рада Європи (далі – РЄ) та Європейський Союз (далі – ЄС), а також їх співпраця між собою. Після укладення Лісабонських угод у 2007 році та Меморандуму про взаєморозуміння між РЄ та ЄС у цьому ж році, спостерігалася трансформація їх співпраці та вона набуває нового вигляду.