Реформування ЄСПЛ: юридичні етапи та особливості компетенції

Abstract

Не важко збагнути, що Україна за своїм географічним розташуванням з давніх часів є невід’ємною частиною Європи. Будучи членом Ради Європи (далі РЄ), сповідуючи демократичний розвиток держави ми послідовно проводимо реформи, спрямовані на захист прав і свобод людини. Важливим моментом таких реформ є мета досягти відповідності українського законодавства до права Ради Європи, створити систему захисту прав людини такою, яка б за змістом відповідала загальновизнаним європейським стандартам. Перелік прав людини закріплений в Європейській конвенції прав людини і основоположних свобод (далі – ЄКПЛ чи Конвенція) 1950 року не вичерпаний. Жоден закон не може забезпечити і описати виключно всі права людини, тому що право це саме по собі правило, яке говорить нам, як себе поводити; право часто виступає арбітром, до якого ми подумки звертаємося, якщо не знаємо як себе поводити в тій чи іншій ситуації. І все ж таки право – це вимога, про яку ми справедливо заявляємо. Тому будь-яка держава має визнавати права кожної людини. З метою тлумачення норм ЄКПЛ та контролю за виконанням обов’язків державами – членами РЄ відповідно до ст.19 Конвенції було створено Європейський суд з прав людини.