Методологія порівняльного аналізу динаміки просторово-часових характеристик організму студентів основного та спеціального відділення

Abstract

Фундаментальною основою сучасної педагогіки є концепція «дитиноцентризма» або «студентоцентризма». Реалізація зазначеної доктрини передбачає суб’єктність студента при навчанні і, таким чином, максимальну індивідуалізацію педагогічного процесу (як загалом, так і зокрема процесу фізичного виховання). Дослідження педагогічних впливів у цьому контексті та їх взаємозв’язок з індивідуальними особливостями та відповідними характеристиками тих, хто займається розглядається фахівцями фізіології, педагогіки, психології, соціології, інших дисциплін під різними кутами зору у міждисциплінарній площині. У суто педагогічному підтексті та психологічному вимірі, у першу чергу, розглядаються аспекти, пов’язані з когнітивною сферою, формуванням мотивації та адекватних пріоритетів у навчанні та праці. Дослідження оптимізації індивідуального підходу у фізичному вихованні головним чином пов’язане з урахуванням індивідуальних характеристик фізіології людини, фізичних здібностей та антропометричних показників у контексті реалізації фізичних можливостей індивіда. Взаємозв’язок та взаємодоповнення цих підходів дозволяє створити об’єктивну картину індивідуальних можливостей і переваг у фізичному вихованні індивіда. У цьому контексті, на думку авторів, перспективними є дослідження психічних (ВНД), психосоматичних (індивідуальна хвилина, 7-метровий тест) та м’язових показників у площині міждисциплінарного дискурсу подальшої індивідуалізації фізичного виховання.