Спеціальні міжнародні трибунали ad hoc (порівняльно-правовий аналіз)

Abstract

Сьогодні, коли Україна переживає найтяжчий та одночасно найтрагічніший етап свого розвитку з моменту здобуття нею незалежності, на передній план виходить питання притягнення винних до відповідальності за несправедливу віроломну агресію проти нашої самостійної держави та геноцид мужнього та нескореного Українського народу. Наразі практика діяльності міжнародного кримінального суду і трибуналів ad hoc не дивлячись на не дуже багатий досвід, все ж таки зробила певний внесок у розвиток міжнародного гуманітарного права (МГП) та сказала своє слово у питанні притягнення винних осіб за військові злочини до відповідальності. Слід зазначити, що ще значно раніше прийняті Статути Нюрнберзького та Токійського військових трибуналів стали початком для більш активного розвитку міжнародного гуманітарного права. У них держави дали імпульс для кодифікації міжнародного гуманітарного права, а також вперше було розроблено договірні норми, які визначили коло злочинів, за скоєння яких має залучатися до відповідальності певна категорія фізичних осіб, а саме військові злочинці. На підставі Статутів Нюрнберзького і Токійського військових трибуналів були засновані суди, які після завершення судових процесів ухвалили важливі рішення та виробили принципи, що отримали визнання держав, а потім послужили розвитку міжнародного гуманітарного права. При цьому слід виділити, що в той період і на тому рівні розвитку міжнародного гуманітарного права діяння могло бути визнане злочинним лише за умови, що воно було вчинено під час воєнних дій, тобто, у ході збройного конфлікту між двома чи більше державами.