Мовчання колонізованих в українських словниках радянського періоду

Abstract

Словник – це особлива лінгвістична праця, яка має беззаперечний авторитет для всіх носіїв мови. Появу словника вважають свідченням високого розвитку мови та обов’язковим елементом її науко вого осягнення. Для колонізованих народів створення тлумачного словника, який би вповні та без викривлень репрезентував їхню культуру та історичну пам’ять, виявляється нереальним завданням, адже імперія позбавляє колонізованих власного голосу, поширюючи у різний спосіб зручну для себе картину світу.

A dictionary is a special linguistic work that has unquestionable authority for all native speakers. The appearance of a dictionary is considered to be evidence of the high development of a language and an essential element of its scientific comprehension. For colonised peoples, the creation of an explanatory dictionary that would fully and accurately represent their culture and historical memory is an unrealistic task, as the empire deprives the colonised of their own voice, spreading a convenient picture of the world in various ways.