Методи управління станом захисту інформаційних ресурсів в умовах кібервпливу

Abstract

У зв’язку з широкомасштабним вторгненням росії в Україну від 24 лютого 2022 року в Україні запроваджений воєнний стан. Водночас російські військові здійснюють агресію проти України й у кіберпросторі. Кількість атак на державні інформаційні системи та об’єкти критичної інформаційної інфраструктури зросла втричі. 90% атак здійснюють військові хакери рф та білорусі, діяльність яких фінансується владою.Через воєнні дії багато установ перенесли свої дані – хтось в інші, більш спокійні регіони країни, хтось – у хмару на території України, хтось – у хмару за кордон. Внесено відповідні зміни до законодавства, які дозволили це робити навіть державним установам.Проте, як і раніше, всі інформаційні системи, вимоги до захисту яких закріплені в законодавстві України, мають бути захищені за чинними стандартами. Зокрема, комплексною системою захисту інформації (КСЗІ), а в деяких випадках допустиме використання європейських стандартів ISO/IEC 27 серії. Саме системи захисту інформації є першим кордоном, що стримує ворога від знищення нашої країни в інформаційне середовище.Під час дії воєнного часу вимоги щодо захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах не змінюються. Вони визначені в Законі України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах».Ще до початку війни українські інформаційні системи зазнали потужних атак російських хакерів. Від початку широкомасштабної відкритої агресії рф інтенсивність атак не знижується. Російські хакери намагаються отримати доступ до персональних даних українців, а також завдати шкоди українським інформаційним системам. Ці атаки координуються з атаками на критичну інфраструктуру і є частиною воєнної агресії рф.