DSpace Collection:https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/204932024-03-29T11:40:49Z2024-03-29T11:40:49ZПроблема адаптації форм виховних заходівКолісниченко, Анна ВіталіївнаХарицька, Світлана ВасилівнаKharytska, Svitlana VasylivnaKolisnychenko, Anna Vitaliivnahttps://er.nau.edu.ua/handle/NAU/578832023-02-08T14:22:49Z2022-01-01T00:00:00ZTitle: Проблема адаптації форм виховних заходів
Authors: Колісниченко, Анна Віталіївна; Харицька, Світлана Василівна; Kharytska, Svitlana Vasylivna; Kolisnychenko, Anna Vitaliivna
Abstract: Формування національної ідентичності, сприяння збагаченню й оновленню інтелектуального фонду нації, виховання еліти – завдання, що стоїть перед вищими навчальними закладами на одному рівні з підготовкою висококваліфікованих фахівців. Національна ідентичність – це персональна ідентичність або відчуття приналежності до певної держави чи нації. Національна ідентичність/самосвідомість – одна зі складових ідентичності людини, пов’язана з відчутною їм приналежністю до певного етносу чи нації. Усвідомлення та осмислення власної ідентичності є одним з найважливіших мотиваційних чинників поведінки. Вища школа, плануючи проведення виховних заходів має дотримуватись даних принципів, щоб не втратити зерна національної ідентичності, посіяні у середній школі. Маємо визнати, що формування національної ідентичності є неодмінним фактором стабільного і стійкого існування держави, а іноді, навіть, подальше виживання та існування країни. Виховна робота – це той аспект формування особистості, який просто не можна відкласти на потім. Навіть карантин не може стати перепоною для проведення заходів, які допоможуть сформувати культурні цінності та сприяти гармонійному розвитку. У системі професійної підготовки фахівців у вищих навчальних закладах має продовжуватися процес реалізації вимог програми виховання всебічно розвиненої особистості. У виховній роботі зі студентською молоддю варто використовувати різні форми. Переведення закладу вищої освіти на дистанційне навчання перед викладачами/кураторами поставило непросте питання, яке потребує креативного мислення для проведення виховних заходів онлайн. Студенти-першокурсники відчувають брак виховних та позаурочних заходів порівняно зі школою, тому відновити цей баланс є першочерговим завданням кураторів та викладачів, які працюють зі студентами молодших курсів.; Formation of national identity, promotion of enrichment and renewal of the intellectual fund of the nation, education of the elite are tasks facing higher educational institutions on the same level as the training of highly qualified specialists. National identity is a personal identity or sense of belonging to a certain state or nation. National identity/self-awareness is one of the components of a person's identity, related to their perceived belonging to a certain ethnic group or nation. Awareness and understanding of one's own identity is one of the most important motivational factors of behavior. A higher school, planning educational events, must adhere to these principles in order not to lose the seeds of national identity sown in secondary school. We have to admit that the formation of national identity is an indispensable factor for the stable and stable existence of the state, and sometimes, even, the further survival and existence of the country. Educational work is that aspect of personality formation that simply cannot be postponed. Even the quarantine cannot become an obstacle for holding events that will help shape cultural values and promote harmonious development. In the system of professional training of specialists in higher educational institutions, the process of implementing the requirements of the program for the education of a comprehensively developed personality should continue. Different forms should be used in educational work with student youth. The transfer of a higher education institution to distance learning posed a difficult question to teachers/supervisors, which requires creative thinking to conduct educational activities online. First-year students feel a lack of educational and extracurricular activities compared to school, so restoring this balance is the primary task of supervisors and teachers who work with students of junior years.2022-01-01T00:00:00ZІнтенсифікація концепції інклюзії в сучасних соціально-педагогічних доктринах та літературних студіях дизабілітіКолісниченко, Анна ВіталіївнаХарицька, Світлана Василівнаhttps://er.nau.edu.ua/handle/NAU/550102022-06-12T16:45:57Z2022-01-01T00:00:00ZTitle: Інтенсифікація концепції інклюзії в сучасних соціально-педагогічних доктринах та літературних студіях дизабіліті
Authors: Колісниченко, Анна Віталіївна; Харицька, Світлана Василівна
Abstract: Стаття розглядає концептосферу ненормативної тілесності в соціальній, педагогічно-методичній, культурній, комунікативній та літературній площинах. Демократичне суспільство прагне виключити дискримінацію дітей в будь-яких її проявах. Прав людини не повинні бути позбавлені інваліди, чиї можливості та потреби відрізняються від загальноприйнятих норм. Діти-інваліди особливо потребують підтримки, турботи та прийняття суспільством. Дана ідеологія стала основою для інклюзивної освіти. Україна починає процес соціалізації таких дітей, які у майбутньому мають навчитися жити у суспільстві. Технології в інклюзії – це методики, за якими створюють комфортні умови для навчання дітей з різними можливостями. Основна їхня ідея – постійний моніторинг за взаємодією учня та створених умов, своєчасне усунення бар'єрів за допомогою всіх учасників, включаючи батьків. Для навчання дітей з обмеженими можливостями обов'язково використовується різні дидактичні набори фігур, букв, тварин, інших елементів. Навчаючись в ігровій формі, діти не втрачають інтерес, увагу, швидше показують результати. Надзвичайно важливою є оцінка методів інклюзивної освіти. Загальна або інтегральна оцінка – підсумок всіх робіт у вигляді загального звіту (презентації, виставки, портфоліо) та диференційована оцінка – аналіз ефективності окремих процесів самооцінка і самоаналіз – визначення міри усвідомленості кожним учнем його індивідуального процесу навчання. Важливе завдання у створенні толерантного ставлення суспільства до Інших стоїть перед авторами художніх творів, які мають не лише звернути увагу на саме існування людей з вадами, але й викликати в читача позитивний (толерантний) емотивний відгук. Відносно нещодавно активна увага почала привертатися до студій дизабілиті, почали з’являтися програмні твори, де головними героями стали люди з фізичними вадами. І такі персонажі наразі не виконують функцію нагнітання страху в читача, а навпаки демонструють можливість життя в гармонії з суспільством.2022-01-01T00:00:00ZМіфологічний код творів Гарта КрейнаКолісниченко, Анна Віталіївнаhttps://er.nau.edu.ua/handle/NAU/441542020-08-20T08:51:44Z2020-01-01T00:00:00ZTitle: Міфологічний код творів Гарта Крейна
Authors: Колісниченко, Анна Віталіївна
Abstract: Мета. Метою статті є розкриття особливостей міфопоетики творчості Гарта Крейна; проаналізувати основні архетипні образи, універсальні та індивідуальні символічно-міфологічні комплекси у контексті світової та національної художньої традиції; конкретизувати історико-культурний контекст, взаємодію традиції і поетикальних експериментів модерністів як дієвий фактор формування світогляду митця; з’ясувати основні джерела запозичення класичних міфів та проаналізувати їхню художню трансформацію митцем; проаналізувати своєрідність міфологізації і семантизації артефактів і об’єктів сучасності в неоміфологічному художньому просторі Крейна; дослідити вербальний дискурс як фактор міфологізації; на основі здійсненого аналізу визначити особливості міфопоетики Крейна, що стали результатом цілеспрямованого формування поетом «нового міфу Америки».
Методи. Методи розвідки визначені її проблематикою і завданнями, зумовили комплексне застосування елементів біографічного методу – для з’ясування факторів упливу особистого життя на становлення творчої особистості Гарта Крейна, що поєднується з порівняльно-історичним – для виявлення важливих віх національної художньої традиції та окреслення сучасного митцеві контексту появи його творів; архетипокритики, що дозволило з’ясувати первинні джерела поетичної образності митця; а також інструментарію міфокритики для вияву тих символів і міфологічних комплексів, що сформували авторський неоміф.
Результати. Здійснений комплексний аналіз міфопоетики Гарта Крейна в контексті літератури американського модернізму. Проаналізовані особливості складної взаємодії архаїчного міфу, національної художньої традиції феноменів модерної дійсності у створенні авторського неоміфу. Окреслені різнорідні міфологічні дискурси – індіанський, античний, християнський і т. д., їхня трансформація і синтез.
Висновки. Детальний аналіз міфологічних кодів творів Г. Крейна дав змогу з’ясувати основні джерела запозичення класичних міфів та проаналізувати їхню художню трансформацію митцем. У розвідці зазначається, що, запозичуючи міфологеми з міфологій різних культур, Крейн зазвичай трансформував їх принагідно реалій сучасності, прагнучи крізь «вічний образ» ретранслювати своє бачення саме американського соціуму.2020-01-01T00:00:00ZХристиянська компонента ранньої творчості Гарта КрейнаКолісниченко, Анна Віталіївнаhttps://er.nau.edu.ua/handle/NAU/441352020-08-05T18:26:16Z2020-01-01T00:00:00ZTitle: Християнська компонента ранньої творчості Гарта Крейна
Authors: Колісниченко, Анна Віталіївна
Abstract: У статті проаналізовано ключові варіанти модифікації християнських образів у ранніх поезіях Гарта Крейн. Зокрема, увагу зосереджено на синтезі біблійних сюжетів та міфічних, а також визначено різні підходи до пристосування Гартом Крейном цих сюжетів і образів до реалій життя. Гарта Крейна вирізняло з-поміж його здебільшого релігійно налаштованих співвітчизників індиферентне ставлення до християнства – як до однієї з багатьох релігій, що нарівні з, наприклад, буддизмом, містить невичерпний арсенал придатних для використання сюжетів. Християнство для Крейна – це теж міфологія, що, так само, як і індіанська, вплинула на формування унікальної американської ідентичності. Отже, однією з характерних рис ранньої поезії Крейна є її одночасне християнське та язичницьке наповнення, зваживши на Крейнове досконале знання світової міфології, можемо говорити про синтез різних міфем та їхніх конотацій у створених ним образах. Як ведеться у Крейна, кожен конкретний матеріальний образ набуває міфопоетичного виміру, а кожна з християнських міфем отримує додаткову конотацію, оскільки Крейн, активно використовуючи прийом доповнюваності, парадоксально зіставляє, зводить в одному реченні сакральний для християн образ із язичницьким, що, діалогічно відлунюючи і віддзеркалюючись, розширюють і інтелектуальний, і художній простір нового міфу – міфу Крейна і Америки. Однією з ключових фраз його творчості взагалі стає гасло «Нові межі, нові структури!», що сигналізує про початок пошуку нового, пошуку творчості, що відповідає ідеям нового, спираючись на минуле. Таке кредо апелює до модерністської естетики, зокрема до ідеї Е. Паунда (Make it new!) про необхідність оновлювати мову й образну систему твору. Поет, залишаючись прибічником філософії оптимізму, у своїх поезіях говорить про можливість щасливого фіналу, адже уява випростає крила понад відчаєм, натякаючи на можливість віднайдення божественного начала в людині. У розвідці з'ясовано, що поет утверджує можливість людства досягти найвищої духовності. Гарт Крейн намагається відчайдушно знайти рай на землі, а себе бачить новим Адамом, якого створили не з ребра, а з усього хребта біблійного Адама (підсвідомо асоціюючи себе з жінкою, Євою) й упевнено крокує до нового раю, утраченого колись.2020-01-01T00:00:00Z