Міфо-епічна конотація класики та посткласики як спосіб репрезентації духовності

Abstract

Чи має українська філософська думка власну особливість, самобутні риси, які б не лише вбирали національні пріоритети, традиції, ментальність, звичаї, а й репрезентували її як рівноправного учасника світового філософського дискурсу? Відповідь на це питання здавна турбує вітчизняних інтелектуалів, адже мати оригінальний стиль філософування означає претендувати на своєрідний статус у полі культури. І важливий навіть не стиль (як то французький, німецький, англійський тощо), а метод розв’язання світоглядних і соціокультурних проблем. Саме методологічна інновація в філософії перетворює філософську думку того чи іншого народу, нації, країни на філософію епохи. У таких спосіб творчість Ф. Бекона, Р. Декарта, І. Канта, Ф. Ніцше, К. Маркса, Ж.-П. Сартра лягла в скарбницю світової філософії, подолавши національні, релігійні, геополітичні кордони.