Професійно-прикладна фізична підготовка майбутніх авіадиспетчерів.

Abstract

Безпека польоту забезпечується взаємодією повітряного судна (ПС), автоматики, членів екіпажу та диспетчерської служби. В авіаційних автоматизованих системах саме людина (пілот, диспетчер, інженер та ін.), яка несе кінцеву відповідальність за забезпечення безпечного функціонування всієї системи, є ключовим елементом цих систем, а задача автоматичних засобів чи приладів полягає тільки в тому, щоб допомагати людині у виконанні цього загального завдання. Аналіз наукових звітів Міжнародних семінарів і нарад з проблем людського чинника в авіації, який описує різні передумови щодо льотних подій, показує, що 86% – сталися з вини людини, з яких внаслідок недостатньої професійної підготовки льотного складу – 49% та з вини диспетчерів – 37% . Зважаючи на ці обставини з особливою гостротою постає питання про важливість підвищення професійної надійності авіадиспетчерів, що безпосередньо здійснюють радіолокаційний чи процедурний контроль за польотами ПС з жорсткими вимогами до часу прийняття рішень, і побудови ефективної системи професійного навчання в умовах жорсткої ринкової конкуренції. Цим пояснюються високі вимоги до фізичної, психічної та психофізіологічної підготовки, яка визначає їх надійну роботу в умовах професійної діяльності, та насамперед, сприяє досягненню оптимального виконання робіт, тривалому перебуванню в даній професії та збереженню здоров’я на довгі роки.