Польсько-українська рецепція образу Петербурга: імагологічний аспект (на матеріалі поем А. Міцкевича «Дзяди» і Т. Шевченка «Сон»)

Abstract

У статті з позиції імагологічного дискурсу (з урахуванням методології постколоніальних студій) досліджено рецепцію образу Петербурга як центру російського імперського простору в текстах А. Міцкевича («Дзяди») та Т. Шевченка («Сон»). Аналізовано особливості рецепції імперського об'єкта у двох текстах, що належать до «периферійних» культур Російської імперії – української та польської.

В статье с позиции имагологического дискурса (взяв во внимание и методологию постколониальных студий) исследуется рецепция образа Петербурга как центра российского имперского пространства в текстах А. Мицкевича («Дзяды») и Т. Шевченко («Сон»). Анализируются особенности рецепции имперского объекта в двух текстах, принадлежащих к «периферийным» культурам Российской империи – украинской и польской.

In the paper, it is analyzed in the imagological aspect (taking into account the methodology of the postcolonial studies) the reception of the image of St.-Petersburg as a centre of the imperial body in the works of A. Mickiewicz («Dziady») and T. Shevchenko («Son»). The author has investigated the specific features of the reception of the imperial object in two texts that belong to the 'marginal' cultures of the Russian Empire – Ukrainian and Polish.