Педагогічний стиль спілкування як ефективний засіб здійснення навчання майбутніх психологів

Abstract

В умовах навчально-виховної діяльності викладач виступає одним із головних засобів передачі інформації та досвіду. Це говорить про те, що актуалізація останнього будується за законами спілкування. Загалом, в науковій літературі, спілкування визначається як складний, багатоплановий соціально-психологічний процес встановлення і розвитку контактів між людьми, породжений потребою у спільній професійній діяльності. Враховуючи вказане, слід зазначити, що в навчально-виховному процесі саме спілкування створює умови для розвитку мотивації студента психолога, його творчого потенціалу, розвитку критичного мислення та емпатії тощо. Окрім цього, повноцінне спілкування створює благоприємний психологічний клімат в навчальній групі, що сприяє продуктивності й результативності навчального процесу. Відтак, набуття викладачем особистісного стилю спілкування є необхідною умовою для взаємодії зі студентами. Його формування здійснюється на основі сукупності конкретних прийомів і засобів, які викладач доцільно, залежно від конкретних умов і можливостей навчання і виховання, реалізує у своїй діяльності на основі власного педагогічного досвіду, знань, здібностей та умінь. Окрім цього, становлення даного феномену людської психіки обумовлюється особистісними якостями педагога: ставлення викладача до студентів (активно-позитивне, пасивно-позитивне, ситуативно-негативне, стійке негативне), володіння організаторською технікою та ораторською.