Наддержава у формуванні регіональної політики

Abstract

Мегатенденцією сучасного світового й регіонального розвитку є становлення системи глобального неоколоніалізму. Вона приходить на зміну існуючої протягом декількох століть і зруйнованої в середині ХХ ст. світовій колоніальній системі. Колоніалізм має економічне, політичне й культурологічне коріння, головні з яких – розвиток капіталізму, воля до влади (Ф. Ніцше), притаманні західній цивілізації прагнення до просторової експансії й агресивність (О. Шпенглер). Віддавши мандат на управління, колишні наддержави, метрополії не втратили інтересу до своїх колоній. ХХ століття стало не тільки кінцем колоніалізму, але й початком неоколоніалізму. Останній почався відразу після катастрофи світової колоніальної системи в середині ХХ ст. Глобальний неоколоніалізм – сучасний напрямок глобалізації й практика імперіалізму. Він перетворює імперіалізм у глобалізм. Створюється єдина глобальна імперія, по-новому керована з однієї колективної (корпоративної) метрополії. Такою є вже не столиця (місто, звідки приїхали колонізатори), а держава або навіть сукупність держав. «Столицею» глобальної імперії можна вважати США; увесь інший світ перетворюється в одну глобальну неоколонію. Основний принцип глобального неоколоніалізму: «одна метрополія - одна колонія». Становлення глобального неоколоніалізму пов'язане, як відзначено вище, з тенденцією глобалізації. Протягом ХХ ст. починаючи із вчення про біосферу В.Вернадського й концепції ноосфери П. Тейяра де Шардена, наука переконливо демонструвала, що сучасний світ являє собою єдину систему. Екологічна криза 60-х років ХХ ст. показав, що відтепер світ може нормально розвиватися тільки як єдине ціле, інакше йому не впоратися зі стрімко зростаючими проблемами. «Зелений» рух переконав суспільну свідомість у тому, що ще раніше проголосила наука. Було сформульовано положення, що людство у принципі вже може свідомо й планомірно управляти власним глобальним розвитком, і рівень сучасної техніки дозволяє вирішувати самі складні завдання, що виникають на цьому шляху. І найбільш потужні фінансові кола Заходу вирішили: раз потрібний центр управління глобальним розвитком і його можна створити, то ми й створимо його. Потрібні загальні зусилля з управління світом – ось ми й організуємо й очолимо їх, і за допомогою наших коштів здійснимо це керування. Людство нині змінює глобальне природне середовище, а ми глобально змінимо й середовище соціальне. Виходячи із викладеного тема дослідження «Наддержава у формуванні регіональної політики» представляє собою актуальну наукову проблематику.