Аналіз концептів у німецький літературі

Abstract

Мова та її словниковий склад являють собою найкращий доказ реальності "культури" в сенсі історично переданої системи "уявлень". Емоції не можуть бути ідентифіковані без допомоги слів, а слова належать конкретній культурі і відображають з собою культуроспецифічну точку зору. До важливих принципів, які пов'язують лексичний склад мови та культуру, А. Вежбіцка відносить "культурну розробленість", "частотність" і принцип "ключових слів". Національно-культурна специфіка мови втілюється, насамперед, у концептах, які маркірують колективну свідомість (А. Вежбіцка, В.І. Карасік, С.Х. Ляпін, Ю.С. Степанов) Різноманітні емотивні номінації, які об’єднані темою "любов" і відображують емотивну компетенцію Г. Гессе. Ізольовані від ситуації, вони можуть бути співвіднесені з "алфавітом" когнітивної діяльності Г. Гессе та розділені на емотивні номінації, виражені словами або словосполученнями, що відбивають будь-яке уявлення про кохання. Це (1) номінації, утворені шляхом афіксації і словоскладання, (2) ад'єктивні словосполучення, (3) словосполучення фразеологічного характеру, (4) синтаксично огорнуті номінації, що відображують уявлення про любов.