Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/45194
Title: | Система контейнеризації мікросервісів на базі Docker |
Authors: | Синяговський, Олег Олександрович |
Keywords: | дипломна робота мікросервіс docker кластеризація оркестрація мікросервісна архітектура моніторинг системи |
Issue Date: | 24-Dec-2020 |
Publisher: | Національний авіаційний університет |
Abstract: | Мікросервісна архітектура або мікросервіси – це метод розробки програмного забезпечення, за допомогою якого зосереджується увага на побудові однофункціональних модулів (сервісів) з чітко визначеними завданнями та операціями. Важливо розуміти, що під сервісом розуміється цілий набір послуг і визначений функціонал, який надають споживачеві. А мікросервіси – це дроблення функціоналу так, щоб він був легко замінюваним і доступним іншим частинам системи. Кожен мікросервіс – це невелика монолітна програма, яка виконує свою функцію. У програмний продукт при розробці за допомогою мікросервісної архітектури можна додавати будь-яку кількість нових мікросервісів, розширюючи його функціональність. Щоб домогтися подібного в монолітної програмі, необхідно вносити зміни в основний продукт. Мікросервісна архітектура – це створення розподілених додатків у вигляді набору невеликих незалежних сервісів, які окремо розробляються та розгортаються, і можуть запускатись як один або кілька ізольованих процесів. Додатковим плюсом використання мікросервісів для реалізації бізнес-функцій є їх однакова робота в різних системах. Наприклад, використовуючи в різних системах один і той же мікросервіс, що видає паспортні дані клієнта за запитом, всюди отримаємо ідентичний результат в однаковому вигляді. Це є гарантією стабільної якості роботи ПЗ. Переваги мікросервісів з точки зору розробки: • об’єм програмного коду є мінімальним – сервіс не повинен вимагати великої кількості людей для розробки. Одна команда може розробляти кілька сервісів; • слабка зв’язність – зміни в одному сервісі не впливають на інший; • модульність – кожен мікросервіс націлений на вирішення лише однієї групи задач; • висока доступність – якщо якась частина моноліту вийде з ладу – зламається весь додаток. У випадку із мікросервісами, не всі компоненти можуть працювати (на кшталт авторизація), але додаток при цьому залишиться доступним; • використання різноманітних технологій – при розробці кожного сервісу розробники вільні вибирати інструменти, які найкраще підійдуть для конкретної бізнес-логіки у даному сервісі. Наприклад, можна вибрати оптимальну базу даних і зручні інструменти для роботи з нею. Мікросервісна архітектура також дозволяє спробувати нову технологію на окремому сервісі, не переписуючи при цьому весь додаток. Недоліки мікросервісів з точки зору розробки: • складність розробки – розробка з використанням мікросервісів є довготривалим процесом, що не підходить, коли потрібне швидке рішення (прототип, невеликий додаток, стислі терміни); • складність підтримки – кожен мікросервіс потребує окремого обслуговування, тому потрібен постійний автоматизований моніторинг та логування даних. |
Description: | Робота публікується згідно наказу ректора від 29.12.2020 р. №580/од "Про розміщення кваліфікаційних робіт вищої освіти в репозиторії НАУ". Керівник проекту: д.т.н., професор Зіатдінов Юрій Кашафович |
URI: | https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/45194 |
Appears in Collections: | Кваліфікаційні роботи здобувачів вищої освіти кафедри комп’ютерних інформаційних технологій |
Files in This Item:
File | Description | Size | Format | |
---|---|---|---|---|
ФККПІ_2020_122_Синяговський_ОО.pdf | Дипломна робота магістра | 2.81 MB | Adobe PDF | View/Open |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.