Організаційно - економічні заходи зовнішньоекономічного регулювання захисту споживчого ринку України

Abstract

У статті розглянуто напрями подолання негативних наслідків впливу транснаціональних корпорацій на внутрішній споживчий ринок, забезпечення продовольчої безпеки країни, вдосконалення інституційних та організаційно-економічних заходів державного регулювання для забезпечення захисту споживчого ринку. Обґрунтовано, що транснаціоналізація поглиблює міжнародний поділ праці, взаємозалежність національних економік, їх відкритість, формує різноманітні стійкі господарські зв’язки, що дає змогу підвищити ефективність вливання споживчого ринку у світові товаропотоки. Із позицій захисту національного споживчого ринку та реалізації політики імпортозаміщення головними цільовими орієнтирами визначено: зростання власного виробництва; збільшення споживчого та інвестиційного попиту; нарощування несировинного експорту за допомогою вивезення високотехнологічних, наукомістких товарів і послуг; активізація заходів у рамках системи комплексної підтримки експорту.

В статье рассмотрены направления преодоления негативных последствий влияния транснациональных корпораций на внутренний потребительский рынок, обеспечения продовольственной безопасности страны, совершенствования институциональных и организационно-экономических мер государственного регулирования для обеспечения защиты потребительского рынка. Обосновано, что транснационализация углубляет международное разделение труда, взаимозависимость национальных экономик, их открытость, формирует различные устойчивые хозяйственные связи, позволяет повысить эффективность вливания потребительского рынка в мировые товаропотоки. С позиций защиты национального потребительского рынка и реализации политики импортозамещения главными целевыми ориентирами определены: рост собственного производства; увеличение потребительского и инвестиционного спроса; наращивание несырьевого экспорта с помощью вывоза высокотехнологичных, наукоемких товаров и услуг; активизация мероприятий в рамках системы комплексной поддержки экспорта.

The study proved that globalization does not change the essence of functioning monopoly capital,which has been given a new form of existence through transnationalization. Transnational corporations,expanding their domination, implementing the policy of expansion, affect the evolution of emerging markets and the security of national economies, giving a heterogeneous, dualistic effect. It is substantiated that, on the one hand, multinational corporations are the main structuring link of the economic system of most countries, the locomotive of their development and the growth of production efficiency;on the other hand, are the generator of a number of negative socio-economic processes associated with the motives of their activities. Transnationalization deepens the international division of labor, the interdependence of national economies, their openness, forms diverse and stable economic relations (production, financial, scientific and technical, foreign trade, etc.), which allows to increase efficiency, intensify the infusion of the consumer market into world commodity flows. The expansion of transnational corporations not only enhances interaction with the state at the present stage of globalization, but also finds forms that most reflect the interests of transnational capital. Overcoming the negative effects of transnational corporations on the domestic consumer market, ensuring the country’s food security implies the implementation of a strategy of import substitution and reasonable protectionism, some of which are in contradiction with accepted international trade standards. It activates foreign economic policy, improves institutional and organizational and economic measures of state regulation to ensure the protection of the boundaries of the consumer market. From the standpoint of protecting the national consumer market and implementing the policy of import substitution, the main target benchmarks are defined: growth of own production; increase in consumer and investment demand; increasing non-raw exports through the export of high-tech, knowledge-based goods and services; intensification of measures within the system of integrated export support.