Організація логістичних потоків в системі міських пасажирських перевезень

Abstract

У місті Києві збільшується кількість населення та зростає попит на громадський транспорт. Розташованому на площі у понад 835 км2, жваво розвиваються культура, політика та стратегії, що відбивають європейське спрямування ринкової економіки України. Київ не лише розбудовується, але й зростає його економіка, що посилює навантаження на застарілі транспортні системи. Приблизно 500 000 людей регулярно їздять у столицю на роботу, навчання чи в інших цілях. Процес зростання міста супроводжується збільшенням кількості приватних автомобілів та користування ними, а також посилює навантаження на громадський транспорт, який працює на повну потужність або майже на повну потужність. Мережа громадського транспорту мало змінилася з моменту проголошення Україною незалежності окрім постійного продовження ліній метро, що, в свою чергу, посилює скупченість пасажирів. Значні прогалини у плануванні та перешкоди на шляху впровадження інвестицій у нові системи громадського транспорту знижують рівень міської мобільності в Києві. Київ має генеральний план розвитку, в якому зазначено запропоновані маршрути швидкісного пасажирського транспорту, а також вдосконалення основної транспортної інфраструктури, як-от дороги та мости. Однак конфігурація цих елементів переважно датується кінцем 1980-х. Оновлення генерального плану не йшли в ногу з трансформацією Києва в умовах незалежності, так що актуальність історичних планів сумнівна. Важливо, що прогалини в процесі планування не є повністю технічними: вони відображають складні політико-економічні процеси, пов'язані з забудовою земель, інституційними бар'єрами та впливом потужних зацікавлених сторін.

The city of Kyiv is growing in population and the demand for public transport is growing. Located on an area of ​​more than 835 km2, the culture, policies and strategies that reflect the European direction of Ukraine's market economy are developing rapidly. Kyiv is not only developing, but also growing its economy, which increases the burden on outdated transport systems. About 500,000 people regularly travel to the capital for work, study or other purposes. The growth of the city is accompanied by an increase in the number of private cars and their use, as well as increases the load on public transport, which operates at full capacity or almost full capacity. The public transport network has changed little since Ukraine declared independence, except for the constant extension of metro lines, which in turn increases passenger congestion. Significant gaps in planning and obstacles to investment in new public transport systems reduce the level of urban mobility in Kyiv. Kyiv has a master plan for development, which outlines proposed high-speed passenger transport routes, as well as improvements to basic transport infrastructure, such as roads and bridges. However, the configuration of these elements mainly dates back to the late 1980s. Updates to the master plan did not keep pace with the transformation of Kyiv in the conditions of independence, so the relevance of historical plans is questionable. It is important that the gaps in the planning process are not entirely technical: they reflect the complex political and economic processes associated with land development, institutional barriers and the influence of powerful stakeholders.