Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/45650
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorВодолазова, Віолетта Ігорівна-
dc.date.accessioned2021-02-02T12:24:38Z-
dc.date.available2021-02-02T12:24:38Z-
dc.date.issued2020-12-
dc.identifier.urihttps://er.nau.edu.ua/handle/NAU/45650-
dc.descriptionРобота публікується згідно наказу ректора від 21.01.2020 р. №008/од "Про перевірку кваліфікаційних робіт на академічний плагіат 2019-2020р.р. навчальному році ". Керівник проекту: д.т.н., проф., Харченко Володимир Петровичuk_UA
dc.description.abstractЦивільна авіація України є однією з найважливіших складових як економіки, так і політичного зовнішнього іміджу нашої держави. Незважаючи на її малу частку (1-5% в середньому) в загальній кількості перевезених пасажирів і вантажів транспортними підприємствами України, значення і роль національної громадянської є надзвичайно високою. З чисто економічної точки зору цивільна авіація через високу вартість послуг і динамічного характеру їх продажу забезпечує швидкий і вагомий приплив фінансових коштів, особливо в іноземній валюті. З позицій користі даної галузі в соціальній сфері цивільна авіація також однозначно займає все лідируючі місця по комфортності і швидкості перевезення пасажирів, а також вантажів. Що ж стосується політично-іміджевої ролі національної цивільної авіації, то вона по суті грає роль візитної картки держави для широких верств громадськості в світовому співтоваристві. На сьогоднішній день цивільна авіація України переживає дуже непрості часи. З одного боку, шлях цивільної авіації незалежної України відзначений низкою видатних успіхів, з іншого боку про себе з кожним роком все більше і більше дають знати помилки і прорахунки, допущені раніше. Перш ніж приступити до більш докладного опису діяльності цивільної авіації України, автором наводиться загальна коротка характеристика стану сфери цивільної авіації України на кінець 2002 р Ринок авіаперевезень України на сьогоднішній день «різношерстий і погано структурований, що викликає законне бажання у Мінтрансу найближчим часом ще більше активно зайнятися приведенням його "до тями" ». Сьогодні в Україні зареєстровано понад 90 авіаційних організацій, що займаються транспортними перевезеннями або авіахімробіт. 64 авіакомпанії мають статус приватних, 27 - поки продовжують перебувати в держвласності. Майже третина перевізників (26 авіакомпаній) спеціалізуються виключно на пассажироперевозках. За оцінками ряду експертів, більше 85% пасажирських перевезень здійснюються на регулярних рейсах і тільки 15% - на чартерних, з вантажоперевезеннями ситуація зворотна - майже 90% припадає на чартерні рейси. Частка українських авіакомпаній в регулярних міжнародних перевезеннях "в Україні, з України" становить лише близько 40%, що обумовлено тим, що іноземні авіакомпанії виконують рейси на більш сучасних літаках, ніж ті, які є у більшості українських компаній. В цілому самольотно-вертолітний парк цивільної авіації України застарів, фахівці оцінюють вироблення ресурсу літаків, які перебувають в експлуатації в українських авіакомпаніях, в розмірі 70%, середній вік українських авіалайнерів становить 15-20, а то і більше, років. Дана обставина викликає серйозну загрозу, тому що найближчим часом дуже ймовірно прийняття заборони на польоти українських літаків в європейські країни, оскільки вони не відповідають вимогам безпеки, екології, шумостойкості і охорони навколишнього середовища. Кількість аеропортів в Україні становить 40, з них 18 мають статус міжнародних. Однак, незважаючи на значний список діючих аеропортів, левова частка обслуговування повітряних суден доводиться лише на 8 найбільших з них - київські "Бориспіль" і "Жуляни", а також аеропорти Донецька, Дніпропетровська, Львова, Одеси, Харкова та Сімферополя. За даними Держдепартаменту авіаційного транспорту, у 2000 році ці аеропорти обслужили понад 84% всіх пасажирських перевезень в Україні. Частка цих аеропортів в обслуговуванні вантажоперевезень у 2000 році склала 92%. Статус власності аеропортів дуже різний: державні, приватні, і знаходяться в муніципальній власності. За невеликим винятком всі аеропорти юридично розділені з базуються на них авіакомпаніями. Технічна забезпеченість українських аеропортів в цілому відповідає діючим вимогам, проте є і дуже серйозні успіхи в цій галузі: Злітно-посадкова смуга № 1 Державного міжнародного аеропорту "Бориспіль" вже об'єктивно визнана однією з кращих смуг в Європі.uk_UA
dc.description.sponsorshipНаціональний авіаційний університетuk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherНаціональний авіаційний університетuk_UA
dc.subjectдипломна роботаuk_UA
dc.subjectповітряне судноuk_UA
dc.subjectбезпілотний літальний апаратuk_UA
dc.subjectбезпека польотівuk_UA
dc.titleМетод прогнозування та попередження авіаційних подій на основі аналізу дерева ризиківuk_UA
dc.typeThesisuk_UA
Appears in Collections:Кваліфікаційні роботи здобувачів вищої освіти кафедри аеронавігаційних систем

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
ФАЕТ_2020_272_Водолазова.pdf1.9 MBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.