Механізми публічного управління: принципи формування та модернізації

Abstract

Управління країною як соціально-економічною системою зумовлює залучення до процесу ухвалення управлінських рішень представників усього громадянського суспільства. Таке управління спирається на архетипи демократії й на рівні держави набуває рис публічності. Безперечно, публічне управління не може не розвиватися, якщо не спирається на архетипи демократії, які, власне, і стимулюють процеси суспільної трансформації, транспарентність представницької влади, її відповідність демократичному управлінню. Усе це не може не забезпечувати ефективність регіонального управління, його, так би мовити, природного характеру. Сьогодні в Україні відбувається процес становлення децентралізованої системи управління, що посилює необхідність осмислення специфічних функцій регіональних та місцевих органів управління й особливостей їх взаємодії задля подальшого розвитку держави на засадах демократії з використанням прогресивних методів і технологій управління. У сучасній науці про управління, зокрема в теорії та методології державного управління, є ряд невирішених проблем. Слід зазначити, що з одного боку, існує недолік досліджень фундаментальних проблем державного управління у взаємозв'язку цілей, завдань і напрямів публічного управління, з іншого боку, не активно різнобічно досліджується службова професійна діяльність державних службовців. Таким чином, не досліджується в системі поділу праці новий тип професійної діяльності, що має свій особливий предмет професійної діяльності та специфіки. Таким чином, це все механізми публічного управління. В Україні далеко не перший рік ведуться розмови про необхідність модернізації публічного управління на всіх його рівнях, щоб створити успішну, на кшталт розвиненим європейським країнам, модель публічного управління. Дана проблематика входить до кола наукових інтересів багатьох вітчизняних фахівців, в числі яких: О. Амосов, Н. Гавкалова, О. Базарна, О.Пухкал, І.Тютюнник, А. Мельник, В. Загорський та інші. Тож, питання, що порушують автори дослідження, є актуальними сьогодні – у часи нинішніх цивілізаційних зрушень та потребують подальшого вивчення.