Державна політика у сфері надання послуг з експертизи культурних цінностей

Abstract

Мета роботи полягає у проведенні дослідження особливостей виникнення ринку надання послуг з експертизи культурних цінностей та формування нової парадигми культурної індустрії. Методологія дослідження полягає в застосуванні методів аналізу, синтезу, термінологічного, джерелознавчого підходів, порівняльного, аналітичного методів. У сукупності зазначені методологічні підходи дали змогу розкрити сутність особливостей функціонування ринку надання послуг з експертизи культурних цінностей з точки зору практичної культурології, визначити його динаміку та сформувати пропозиції з інноваційного розвитку. Наукова новизна полягає у визначенні особливостей державної політики надання послуг з експертизи культурних цінностей. Проблема досліджується вперше з позицій існуючого законодавства та на прикладі його практичного застосування. З’ясовано, що концептуально у формуванні законодавства у цій сфері культурної практики розробники спирались на досвід державних установ. Проте в Україні сформувався і діє приватний ринок надання послуг з експертизи культурних цінностей, який ще не врегульовано. Це призвело до виникнення тіньового ринку послуг з оцінки культурних цінностей та значних фінансових втрат для державного бюджету. В Україні не створено державний орган із проведення експертизи, а надано такі повноваження значній кількості установ та організацій. Контроль за наявністю у таких організаціях фахових експертів відсутній. Позиції держави на цьому ринку слабкі через хибний спосіб організації порядку проведення експертизи культурних цінностей. Висновки. Культурні практики у сфері послуг з експертизи культурних цінностей можуть розглядатися як новітній феномен. У цьому значенні ця проблематика ще не ставала предметом самостійного наукового пошуку у практичній культурології і це відкриває нові можливості для наукового дослідження. Інновації у цій сфері полягають у запровадженні ліцензування діяльності експертів, встановленні контролю за рівнем об’єктивності експертизи, інформатизації самого процесу, а також в створенні єдиного державного органу з оцінки культурних цінностей і в позбавленні інших установ невластивих їм функцій. Вбачається за необхідне посилення фахової підготовки експертів у вищих навчальних закладах мистецького спрямування.

The purpose of the article is to study the characteristics of the market for the services for the examination of cultural values and the formation of a new paradigm of cultural industry. Research methodology consists in application of methods of analysis and synthesis, terminological and source study approaches as well as comparative and analytical methods. Taken together, these methodological approaches have allowed to reveal the essence of the functioning of the market of services for the examination of cultural values in terms of practical cultural studies, to determine its dynamics and generate proposals for its innovative development. Scientific novelty consists in determining the characteristics of public policy services for the examination of cultural values. The problem was first studied from the standpoint of the existing legislation and through the example of its practical application. It has been found that conceptually while developing the legislation in the field of cultural practices, the law drafters relied on the experience of government agencies. However, in Ukraine the private market for examination of cultural values has emerged. It is working, but it is not settled. This resulted in appearance of black market for cultural values assessment and significant financial losses for the state budget. In Ukraine there is no state body for expert examination, and such authority is given to a large number of institutions and organizations. There is no control over the availability of specialized experts in such institutions. The positions of the state in this market are weak due to the wrong way of organization of cultural values examination process. Conclusions. Cultural practices in the services for the examination of cultural values can be seen as a modern phenomenon. In this sense, these issues have not yet become the subject of independent scientific research in practical culturology and open new opportunities for scientific research. Innovations in this area consist in introduction of licensing experts, control over the level of objectivity of the examination, informational support of the process, formation of a single state body for assessment of cultural values and depriving other agencies of the unusual to them functions. It appears necessary to strengthen the professional training of the experts in art education institutions.