Психологічний зміст соціалізації дитини в освітньому закладі

Abstract

Вивчення перспектив розвитку психолого-педагогічної науки та практики свідчить про особливу актуальність розробки особистісно зорієнтовних технологій навчання та виховання підростаючого покоління. Підґрунтям реалізації такої мети є розробка теоретичних та прикладних аспектів проблеми особистісного зростання дитини у контексті її поетапної соціалізації (адаптація, індивідуалізація, інтеграція, трудова та післятрудова стадії), з урахуванням його системної детермінації (біологічної та соціальної, зовнішньої та внутрішньої), відповідних педагогічних та розвивальних ефектів. Слід зазначити, що розуміння такого підходу до розв’язання проблеми є конкретизацією теорії культурно-історичного розвитку психіки (і конкретно особистості) Л.С. Виготського, яка знаходить продовження у теоріях С.Л. Рубінштейна, О.М. Леонтьєва, Г.С. Костюка та сучасних вчених-психологів.