Управління ризиками у сфері захисту музейних колекцій

Abstract

Мета дослідження полягає у виявленні алгоритму дій музейних установ та органів виконавчої влади у сфері культури, спрямованих на уникнення ризиків та захист музейних колекцій від негативних впливів внутрішніх та зовнішніх загроз. Методи дослідження. Основою вибору методів студіювання постали засади системності та комплексного підходу до вивчення наукової проблеми. У дослідженні використано метод документального аналізу і синтезу, співставлення, що дало змогу простежити правовий механізм формування концептуальної моделі та послідовність виконання завдань захисту музейних колекцій. Використання вказаних методів дослідження сприяло отриманню власних теоретичних результатів. Наукова новизна одержаних результатів полягає у постановці і розробці актуальної теми, яка в науковому вимірі не одержала всебічного й об’єктивного висвітлення. Обґрунтовано ідею, яка полягає у тому, що захист музейних колекцій передбачає підготовку та реалізацію комплексних заходів спрямованих на регулювання техногенної та природної безпеки діяльності музею, моніторинг та оцінку ступенів ризику, завчасне реагування на події, що становлять загрозу з метою запобігання нанесення непоправної шкоди культурним цінностям, що зберігаються у музейних фондах. Висновки. Музей є частиною загальнодержавної системи реагування на зовнішні та внутрішні загрози та відноситься до числа установ об’єктової ланки територіальної підсистеми. Організація роботи з управління ризиками у сфері захисту музейних колекцій залежить від кількості працюючих та відвідувачів. Діяльність щодо захисту музейних колекцій поділяється на етапи повсякденного функціонування, підвищеної готовності до виникнення ризику загроз, надзвичайної ситуації, надзвичайного та військового стану. Констатується, що комплексний підхід у вирішенні питання управління ризиками дає змогу убезпечити музейні колекції від ризиків внутрішніх та зовнішніх загроз.

The purpose of the study is to identify the algorithm of action of museum institutions and executive authorities in the field of culture aimed at avoiding risks and protection of museum collections from negative influences of internal and external threats. Research methods. The basis of the choice of methods of study were the principles of systematic and integrated approach to studying the scientific problem. The research involves using the method of documentary analysis, synthesis and comparison, which allows to trace the legal mechanism of the development of conceptual model and the sequence of tasks for the protection of museum collections. Using these research methods has contributed to the obtaining of the theoretical results. The scientific novelty of the obtained results consists in the formulation and development of the actual topic, which in the scientific dimension did not receive comprehensive and objective coverage. The idea is that the protection of museum collections involves preparation and implementation of complex measures aimed at regulating the man-made and natural safety of the museum, monitoring and assessing risks and early response to threatened events in order to prevent irreparable harm to cultural values, kept in museum collections. Conclusions. The museum is part of the nationwide system for responding to external and internal threats and is one of the institutions of the object division of the territorial subsystem. The organization of risk management measures in the field of protection of museum collections depends on the number of employees and visitors. The activities concerning the protection of museum collections are divided into stages of daily operation, increased readiness for emergence of threats and state of emergency and martial law. It is stated that the integrated approach to addressing the issue of risk management makes it possible to secure museum collections from the risks of internal and external threats.