Гендерні особливості прояву тривожності у студентської молоді

Abstract

Початок нового тисячоліття характеризується загостреним прагненням жінок досягти однакових прав з чоловіками – гендерної рівності. Вони проводять різноманітні мітинги, залучають відомих осіб до пропаганди своєї ідеї, демонструють всі свої здібності. Більша частина соціуму погодилась та прийняла цю позицію, проте залишаються деякі прихильники того, що жінки не можуть бути залучені у всі види діяльності, які вони хочуть, через певні гендерні особливості, що формувалися в них протягом тривалого часу. Спостерігаючи за поведінкою суспільства, можна простежити, що в останні роки його емоційна сфера відрізняється переважанням деструктивних проявів, що безпосередньо негативно впливають на психічний стан людей, зокрема зростає їх рівень тривожності. Швидкі темпи урбанізації, часті природні та техногенні катастрофи, соціальні та політичні зміни, захворювання, в тому числі на COVID-19, лише підвищують тривогу соціуму. Проте вчені відмічають, що прояви тривожності також залежать і від гендерних особливостей особистості. Дана проблема висвітлювалась у багатьох галузях наукового пізнання, що пов’язані безпосередньо з людиною, проте найдетальніше її розглянули в психології. Зокрема, гендерну специфіку прояву тривожності розглядали як зарубіжні: психоаналітик З.Фрейд, К.Хорні, психіатр А.Адлер, психотерапевт Р.Мей, клінічний психолог Ч.Спілбергер, так і радянські вчені: доктори психологічних наук Є.П.Ільїн та А.М.Прихожан та інші. Аналіз вітчизняної наукової літератури, зокрема робіт Є.В. Новікової, І.Я. Ясочкіної, І.М. Матвіїв, Г.А. Стадник, надає можливість констатувати той факт, що численні дослідження стосовно вивчення впливу гендерних особливостей на прояв тривожності особистості не дають остаточної відповіді на дане питання та потребують ретельного його розгляду в сучасних умовах саме в юнацькому віці, що і обумовило вибір теми нашої дипломної роботи: «Гендерні особливості прояву тривожності у студентської молоді».