Проблема взаємодії наукових і буденних знань в професійній підготовці практичних психологів

Abstract

В статті розглядається проблема співвідношення наукової і буденної психології в діяльності практичного психолога, а також представленості буденних знань у процесі підготовки практичних психологів. Мета дослідження - з’ясувати смислові відносини, які складаються між буденними і науковими знаннями у професійній свідомості майбутніх практичних психологів. Відповідно завданнями дослідження були: визначення на основі теоретичного аналізу особливостей наукового і буденного знання; емпіричне дослідження уявлень студентів про представленість в їх свідомості буденних і наукових знань; аналіз співвідношення наукових і буденних знань в діяльності практичного психолога; розкриття перспективних шляхів інтеграції буденних і наукових знань у процесі професійної підготовки майбутніх практичних психологів. Для досягання дослідницьких цілей і завдань у дослідженні було використано методи: аналіз наукової літератури, включене педагогічне спостереження, аналіз результатів виконання студентами індивідуальних завдань, анкетне опитування, контент-аналіз психологічних текстів. Проведений теоретичний аналіз дозволив виділити і охарактеризувати види психологічних знань, які циркулюють в сучасному суспільстві. Розкрито їх якісні відмінності, охарактеризовано конфлікти, які виникають між науковими знаннями і іншими видами. Розкрито інтегративний характер буденних знань, які на рівні конкретних індивідів «вбирають» в себе, всі інші види знань. На основі теоретичного аналізу літературних джерел розкрита важлива роль буденних знань в діяльності практичного психолога. За результатами теоретичного аналізу і емпіричних даних конкретизовано таку проблему професійної підготовки майбутніх практичних психологів, як залучення буденного знання в усіх його різновидах до взаємодії з знанням науковим. Наведено приклади відповідних навчальних завдань для студентів, виконання яких буде активізувати у них побутові знання і поступово підводити до засвоєння знань наукових на засадах їх інтеграції.

The article considers the problem of the ratio of scientific and ordinary psychology in the activities of a practical psychologist, as well as the representation of everyday knowledge in the training of practical psychologists. The purpose of the study is to clarify the semantic relationship that develops between ordinary and scientific knowledge in future practical psychologists. Accordingly, the objectives of the study were: to determine on the basis of theoretical analysis of the features of scientific and ordinary knowledge; empirical study of students' ideas about the representation in their minds of ordinary and scientific knowledge; analysis of the ratio of scientific and ordinary knowledge in the activities of a practical psychologist; opening of perspective ways of integration of ordinary and scientific knowledge in the process of professional training of future practical psychologists. Methods used to achieve research goals and objectives: analysis of scientific literature, included pedagogical observation, analysis of the results of students' performance of individual tasks, questionnaire, content analysis of psychological texts. The theoretical analysis allowed to identify and characterize the types of psychological knowledge circulating in modern society. Their qualitative differences are revealed, the conflicts which arise between scientific knowledge and other kinds are characterized. The integrative nature of ordinary knowledge, which at the level of specific individuals "absorbs" all other types of knowledge, is revealed. On the basis of the theoretical analysis of literary sources the important role of ordinary knowledge in activity of the practical psychologist is opened. According to the results of theoretical analysis and empirical data, such a problem of professional training of future practical psychologists as the involvement of ordinary knowledge in all its forms to interact with scientific knowledge is specified. Examples of relevant educational tasks for students are given, the implementation of which will activate their ordinary knowledge and gradually lead to the acquisition of scientific knowledge on the basis of their integration.