The Muslim brotherhood in 21st century

Abstract

Following the French expedition to Egypt in 1798 the centuries old distribution of power in the middle east was turned upside down. As European supremacy grew a group of Egyptian intellectuals banded together and formed a reactionary movement called “The Muslim Brotherhood”. They aimed to reform society without surrendering religious customs and what ensued was an intellectual battle for national identity that quickly transformed into an armed resistance. The Muslim Brotherhood, founded in 1928 by Hassan al-Banna, is the world’s most influential Islamist organization. The mission of the Brotherhood is to Islamize society by promoting religious laws, values and morals. To achieve this goal, it has long combined preaching and political activism with social welfare. The group gained legitimacy among its main constituency, the lower middle class, as the most effective organized resistance against the British occupation of Egypt (1882–1952). The Muslim Brotherhood allied itself with the Free Officers, nationalist military leaders who sought to snatch Egypt into a British-backed monarchy. After the coup that forced King Farouk to lose power in July 1952, the Military Junta, which took over the leadership and the Brotherhood, became rivals. This conflict revolved around power and ideology; The Brotherhood rejected the vision of the Egyptian military as the leader of the socialist, secular, pan-Arab movement. In 1954, a suspected member of the Brotherhood attempted to assassinate Free Officer leader Gamal Abdel Nasser. In response, thousands of suspected brothers were imprisoned.Although Nasser banned the group from governing, the Brotherhood nevertheless became ubiquitous in society, building allegiance as a populist alternative to the Egyptian state, which provided neither prosperity nor prosperity and suffered repeated military defeats by Israel.

Після французької експедиції до Єгипту в 1798 році багатовіковий розподіл сил на Близькому Сході було перевернуто з ніг на голову. У міру зростання європейської переваги , група єгипетських інтелектуалів об'єдналася і сформувала реакційний рух під назвою "Брати-мусульмани". Вони прагнули реформувати суспільство, не відступаючи від релігійних звичаїв, і в результаті виникла інтелектуальна боротьба за національну ідентичність, яка швидко переросла в збройний опір. Брати-мусульмани ", засновані в 1928 році Хасаном аль-Банної, є найвпливовішою ісламістської організацією в світі. Місія" Братства "полягає в ісламізації суспільства шляхом просування релігійних законів, цінностей і моралі. Для досягнення цієї мети воно довгий час поєднувало проповідницьку і політичну діяльність з соціальним забезпеченням. Група придбала легітимність серед свого основного електорату, нижчого середнього класу, як найбільш ефективна організація опору британської окупації Єгипту (1882-1952). Брати-мусульмани вступили в союз з Вільними офіцерами, націоналістичними військовими лідерами, які прагнули повернути Єгипет в підтримувану Великобританією монархію. Після перевороту, в результаті якого король Фарук втратив владу в липні 1952 року народження, Військова хунта, яка взяла на себе керівництво країною, і "Брати-мусульмани" стали суперниками. Цей конфлікт обертався навколо влади і ідеології; Братство відкидало бачення єгипетських військових як лідер асоціалістичного, світського, панарабского руху. У 1954 році підозрюваний член Братства спробував вбити лідера Вільних офіцерів Гамаля Абдель Насера. У відповідь тисячі підозрюваних братів були увикрадені в тюрьму.Хоча Насер заборонив групі управляти державою, Братство стало всюдисущим в суспільстві, формуючи лояльність як популістська альтернатива єгипетській державі, яке не забезпечувала ні процвітання, ні благополуччя і терпіла неодноразові військові поразки від Ізраїлю.