Психологічні проблеми спілкування викладачів і студентів в умовах дистанційного навчання

Abstract

Дистанційне навчання зміцнюється все сильніше у сучасних реаліях України. Незважаючи на скептичне ставлення до неї в моменти її масового запровадження. Ця форма навчання стала достатньо популярною насамперед серед бажаючих продовжити здобувати освіту в умовах неможливості отримання очного навчання. Дедалі більше державних та приватних навчальних закладів усвідомлено відмовляються від ідеї повністю або частково повернутися до очної освіти. Але як будь-яке нове, дана форма навчання має специфічні проблеми, що вимагають наукового осмислення та пошуку шляхів їх вирішення. Спілкування студента та викладача є основним засобом, через який здійснюється реалізація задач навчання та виховання. В цьому контексті спілкування включає в себе потужний резерв підвищення професійної майстерності педагога, вдосконалення організації педагогічної діяльності і освітнього процесу у навчальному закладі. Разом з тим, якщо змістові і методичні аспекти педагогічного процесу і діяльності вчителя у загальноосвітній школі на сьогоднішній день в значній мірі досліджені, то соціально-психологічний феномен навчання та виховання у діяльності педагога вищої школи, а також проблема спілкування у вищій школі, зокрема, не отримали в належній мірі ні теоретичного, ні прикладного обміркування. Дослідження соціально-психологічних феноменів спілкування між викладачем та студентом є на сьогодні особливо актуальним. Теоретико-методологічна основа дослідження. Початок вивчення питань спілкування студента з викладачем пов’язане з вітчизняними та зарубіжними дослідженнями соціальної перцепції (О.О. Бодальов та ін.), теорії колективу і міжособистісних відносин у педагогічному процесі (А.В. Петровський, Я.Л. Коломенський та ін.). Дані психологічні дослідження підготували появу у середині 70-х років ряду перших наукових праць, присвячених безпосередньо проблемам педагогічного спілкування (В.А. Кан-Калік, С.В. Кондратьєва, О.О. Леонтьєв, Я.Л. Коломенський та ін.). В цих працях здійснено спробу вивчення структури і особливостей педагогічної комунікації, виокремлення її основних утворюючих компонентів, вивчення їх взаємозв’язку зі змістовними та методичними аспектами як педагогічного процесу, так і діяльності самого педагога. Також проблемі педагогічного спілкування у вищій школі присвячено дослідження С.С. Вітвицької, Н.П. Волкової, Л.В. Долинської, М.М. Рибакової, Г.С. Костюка, М.М. Дьяченка. Таким чином була виділена і формалізована категорія педагогічного спілкування, яка у педагогічній діяльності виступає як її соціально-психологічний стрижень. Дистанційна форма навчання внесла свої корективи у засвоєння матеріалу, основною причиною є проблеми в переносі всіх важливих елементів контакту суб’єктів через відстань.