Scientific methodological and practical means of objective and subjective control of an aircraft

Abstract

Safety remains and will remain a very important part of the aviation industry. Airplane remain one of the fastest and most comfortable solutions to long range travel. However not all flights end as planned. Minor incidents do occur occasionally, but the worst cases are the ones that result in loss of human lives. In addition, EASA has issued a Regulation (EU) 2021/1963 amending Regulation (EU) No 1321/2014 which in part means that PART-145 organisations are obliged to have Safety Management System. Objectivity and subjectivity are a philosophical and (from a certain stand-point) scientific components of safety itself. Aircraft accidents are currently not one hundred percent preventable due to our human nature. People are not perfect, far from it. Accidents are not only caused by mistakes of the machinery and onboard systems (objective) but also by organizational disputes/troubles as well as human errors (subjective). By correctly dividing aircraft as a system of objective and subjective control as well that this system has to be in a certain balance will prevent more accidents and provide a better understanding how accidents happen in the first reason, especially when used in conjunction with other already well-established models of analysis. Objectivity is nearly impossible for humans to achieve, and the essence of human objectivity can only be grasped with the power of hindsight. Only by analysing past actions with the knowledge of today it could be said if the actions of a person were truly objective. Objectivity is achieved through other machine based or algorithm-based methods which also increase flight safety, however doing so does increase flight complexity in return. Subjective control is culmination of human input in its entirety not only as decisions of air traffic controllers and pilots but the input of maintenance crew and even corporate management of an airline company. Subjectivity is in majority of time a negative aspect that is meant to be reduced to a minimum.

Безпека залишається і залишатиметься дуже важливою частиною авіаційної галузі. Літак залишається одним із найшвидших і найкомфортніших рішень для далеких подорожей. Однак не всі рейси закінчуються за планом. Дрібні інциденти іноді трапляються, але найгірші випадки, які призводять до людських життів. Крім того, EASA випустила a Регламент (ЄС) 2021/1963 про внесення змін до Регламенту (ЄС) № 1321/2014, який частково означає що організації PART-145 зобов'язані мати систему управління безпекою. Об'єктивність і суб'єктивність є філософською та (з певних позицій) науковою складовими самої безпеки. Авіаційним аваріям наразі неможливо на сто відсотків запобігти завдяки нашій людині природи. Люди не ідеальні, далеко не так. Аварії виникають не лише через помилки механізми та бортові системи (об'єктивно), а також через організаційні суперечки/проблеми, як а також людські помилки (суб'єктивні). Правильно поділивши літак як систему об'єктивного і суб'єктивного управління, а також те ця система має бути в певному балансі, щоб запобігти більшій кількості нещасних випадків і забезпечити кращий розуміння того, як трапляються нещасні випадки в першій причині, особливо коли використовується разом з іншими вже добре встановленими моделями аналізу. Людям майже неможливо досягти об’єктивності, а суть людської об’єктивності можна зрозуміти лише заднім числом. Тільки аналізуючи минулі дії з знання сьогодні можна було б сказати, якби дії людини були справді об'єктивними. Об'єктивність досягається за допомогою інших машинних або алгоритмічних методів, які також підвищити безпеку польоту, однак це у свою чергу збільшує складність польоту. Суб'єктивний контроль є кульмінацією людського внеску в його повноті не тільки як повітряні рішення диспетчери руху та пілоти, але внесок бригади технічного обслуговування та навіть корпоративних управління авіакомпанією. Суб'єктивність у більшості випадків є негативним аспектом має бути зведено до мінімуму.