Мовна гра як засіб увиразнення авторської мови у текстах сучасних мас-медіа: перекладознавчий аспект

Abstract

Соціокультурний медіапростір є величезним цифровим майданчиком, доступним абсолютно всім одержувачам інформації, що містить у собі матеріали, що стосуються всіх сфер життєдіяльності людини: економічної, політичної, культурної та соціальної. Вивчення мовної практики ЗМІ має особливу актуальність у сучасному інформаційному суспільстві. Мас-медіа якісно перетворює інформацію, що надходить шляхом підбору і вибору способу подачі з метою створення більшого впливу на реципієнта. У сфері масових комунікацій під медіатекстом розуміється складна динамічна одиниця, з якої здійснюється мовленнєве спілкування. Також можна з упевненістю заявляти, що в сучасних ЗМІ весь процес спілкування, сам акт комунікації повністю будується на принципах мовної гри. У результаті виходить своєрідна, унікальна у своєму роді гра, яка містить у собі незрозумілі метафоризації, що ускладнюють зміст тексту. Одержувачу повідомлення ж доведеться декодувати закодовану інформацію, що і є захоплюючою грою, фактором, що підігріває інтерес, стає ще те, що часом, для розгадки прихованого сенсу від читача потрібні особливі, інтертекстуальні знання. На цей момент однією з найважливіших проблем мови ЗМІ залишається питання про межі вживання розмовної мови, оскільки розмовна, просторічна, а іноді й жаргонова лексика стала характерним явищем для телевізійного та газетного дискурсу. Слова, що звучать з екрана телевізора або надруковані в виданнях новин, сприймаються як норма, навіть якщо самі мовні норми при цьому порушені. Якщо раніше на радіо, телебаченні та в друкованих виданнях можна було спостерігати зразки правильної мови, то в цей час все частіше зустрічаються повсякденні вирази, які використовуються більшістю людей у побутовій мові. Зважаючи на постійну появу нових технологій та необхідність описувати явища, що відбуваються в інших країнах, мова ЗМІ поповнюється новими термінами, неологізмами та запозиченнями, які згодом проникають і зміцнюються в національному лексиконі. Отже, початок ХХІ ст. є важливим етапом як для розвитку засобів, так і для розвитку мови в цілому. Незважаючи на те, що формування мови ЗМІ здебільшого спричинене екстралінгвістичними факторами, на інтралінгвістичному рівні також відбуваються значні зміни. Мовна гра стала характерною особливістю для ЗМІ та сучасної преси, як російської, так і англомовної.