Особливості кореляційного методу пошуку витоків та способи їх врахування

Abstract

Даний метод, заснований на обробці сигналів з поверхні трубопроводу, поряд з так званим акустичним методом, заснованим на обробці сигналів з поверхні ґрунту над трубопроводом, на сьогоднішній день є найефективнішими та найпоширенішими при пошуку витоків на підземних трубопроводах. Проте умови пошуку витоків дуже різноманітні. Від їхнього врахування залежить достовірність результатів течешукання. Взаємна кореляційна функція (ВКФ) чутлива до потужних джерел акустичних завад, механічно пов'язаних із трубопроводом - до шумів від сопел елеваторів у теплових мережах, від не до кінця відкритих або закритих засувок, від протікань у сальникових компенсаторах, від насосів, тощо. Не дивлячись на те, що джерела цих перешкод можна залишити за межами ділянки між датчиками, такі "позамежні завади", залежно від своєї потужності, частково або повністю "осліплюють" датчики течешукача, внаслідок чого максимум ВКФ може не відповідати витоку. Через чутливість ВКФ до подібних завад, перед застосуванням течешукача доцільно переконатися в тому, що основний шум, наприклад в теплову камеру, надходить саме з боку діагностованої ділянки трубопроводу, тобто саме від шуканого витоку. Найбільш просто це робиться шляхом порівняння рівнів шуму у різних точках на трубопроводі всередині даної теплової камери за допомогою акустичного течешукача або віброметра з цифровою індикацією. Спеціально для цього призначений течешукач А-10Т розробки ІПМЕ ім. Пухова НАНУ.