Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/63765
Title: Мовотворчість українського народу сьогодні (на прикладі назв актуальних понять)
Other Titles: Language creativity of the ukrainian people today (using the names of current concepts)
Authors: Дячук, Тетяна Миронівна
Литвинська, Світлана Віталіївна
Сенчило-Татліліоґлу, Надія Олексіївна
Diachuk, Tetiana
Lytvynska, Svitlana
Senchylo-Tatlilioglu, Nadiia
Keywords: стилістично нейтральні слова
стилістично забарвлені слова
лексема
неолексема
stylistically neutral words
stylistically colored words
lexeme
neolexema
Issue Date: 2022
Publisher: Державний педагогічний університет імені Івана Франка
Citation: Дячук Т.М., Литвинська С.В., Сенчило-Татліліоґлу Н.О. Мовотворчість українського народу сьогодні (на прикладі назв актуальних понять) // Актуальні питання гуманітарних наук : міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького держ. пед. у-ту ім. Івана Франка. 2022. — Вип. 57 (1), — С. 216-221.
Abstract: У статті на прикладі мови соціальних мереж (ютубу, фейсбуку, тіктоку) проаналізовано мовотворчість українського народу під час війни, зокрема упродовж жовтня-листопада 2022 року. Аналіз проведено у межах українськомовного контенту популярних соціальних мереж, оскільки зразки цієї мови є найближчими до живої народної мови. Джерелом фактичного матеріалу стали переважно коментарі громадян до «вірусних» відеороликів, що набули популярності у фейсбуці, ютубі, тіктоці тощо. Соціальні мережі засвідчують стан, у якому опинилася «колективна душа» українського народу з моменту війни; у них панує мова емоцій, спостерігається поляризація поглядів. Чітко простежується антонімічна опозиція «свій» – «чужий». За частотою вживання виділяються кілька антонімічних понять: Україна – Російська Федерація, українські захисники – російські загарбники. Найбільше лексичних одиниць на позначення Російської Федерації та російських загарбників мають негативне, а на позначення України та її захисників позитивне емоційне забарвлення. Назв з негативною конотацією в рази більше, ніж з позитивною. Цю обставину можна пояснити тим, що, з одного боку, український соціум у своїй більшості однаково негативно сприймає події, що відбуваються, а з іншого, дією комунікативного закону про поширення інформації: мовець на підсвідомому рівні позитивне оцінює як нормальне, що таким і має бути, а негативне сприймає як таке, що порушує звичний, нормальний стан речей, викликає бурю емоцій, а отже, слів. Прикметною особливістю є те, що в багатьох піснях, заголовках, мемах, коментарях присутня українсько-російська мовна суміш, а також ненормативна лексика. Мовотворчий потенціал українського народу величезний. За мирного часу його було б доцільно спрямувати в русло творення назв на позначення нових понять, заміни чужоземних лексем на штучно створені на основі власного кореневого ресурсу. Тема, на нашу думку, є перспективною і потребує подальших досліджень.
Using the language of social networks (YouTube, Facebook, Tiktok) as an example, the article analyzes the language creation of the Ukrainian people during the war, in particular during October-November 2022. The analysis was carried out within the framework of the Ukrainian-language content of popular social networks, since samples of this language are the closest to the living vernacular. The source of the factual material was mostly citizen comments on “viral” videos that gained popularity on Facebook, YouTube, TikTok, etc. Social networks testify to the state in which the “collective soul” of the Ukrainian people found itself since the war; they are dominated by the language of emotions, there is a polarization of views. According to the frequency of use, several antonyms are distinguished: Ukraine – Russian Federation, Ukrainian defenders – Russian invaders. Most lexical units referring to the Russian Federation and the Russian invaders have a negative emotional color, while those referring to Ukraine and its defenders have a positive emotional color. There are many times more names with a negative connotation than with a positive one. This circumstance can be explained by the fact that, on the one hand, the majority of Ukrainian society perceives the events taking place equally negatively. And on the other hand, this is explained by the action of the communicative law on the dissemination of information: the speaker at the subconscious level evaluates the positive as normal, which is how it should be, and perceives the negative as something that violates the usual, normal state of affairs, causes a storm of emotions, and therefore, words. A notable feature is that many songs, headlines, memes, and comments contain a mixture of Ukrainian and Russian language, as well as profanity. The linguistic potential of the Ukrainian people is enormous. In peacetime, it would be expedient to direct it in the direction of creating names to denote new concepts, replacing foreign lexemes with artificially created ones based on one’s own root resource. The topic, in our opinion, is promising and requires further research.
Description: 1. Букет Є. Неологізми війни: журналіст уклав «словник». URL: http://wz.lviv.ua (дата звернення 28.07.2022). 2. Гриценко П.Ю. Хто себе шанує, має зробити все, щоб його мовне довкілля не пропало. http://www.nrcu.gov.ua/ (дата звернення 10.11.2022). 3. Лебон Г. Психология народов и масс. URL: http://www.litres.ru (дата звернення 10.11.2022). 4. Під Херсоном знайшли заражених «бойових комарів!»: Росія шокувала всіх в ООН. URL: https://cutt.ly/CZOxCGT (дата звернення 12.11.2022). 5. Шевчук Ю. І. Про війну і потребу нової мови. URL: http://www.radiosvoboda.org (дата звернення 12.03.2022). 6. «Це п*здьож?! Так! : Лана Зеркаль яскраво влупила по росії. Рандеву з Яніною Соколовою URL: https://f.5.ua/ randevu2022 (дата звернення 10.11.2022).
URI: https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/63765
Appears in Collections:Наукові статті НПП кафедри української мови та культури

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Дячук-Литвинська-Сенчило31.pdfстаття369.92 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.