Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/9383
Назва: Гуманітарна освіта в системі підготовки інженерних кадрів: сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку
Ключові слова: підготовка інженерних кадрів
гуманітарна освіта
перспективи розвитку
технічний вуз
система освіти
Дата публікації: 2003
Видавництво: Національний авіаційний університет
Короткий огляд (реферат): 1. В результаті розробки НДР була акцентована увага на концептуальних засадах гума- нітарної освіти в Україні, що передбачає висвітлення необхідності впровадження гуманітарної освіти в технічних вузах. Вона зумовлена, зокрема, необхідністю приведення гуманітарної осві- ти і виховання студентів у відповідність до цілої системи ціннісних орієнтацій та соціальних нормативів, які визначають поступ людської цивілізації на порозі третього тисячоліття. Зверне- но увагу на значне посилення особистісного начала в усіх сферах суспільного життя. 2. Визначено, що сучасна світова гуманітарна освіта виходить з того, що саме людина, її права та обов’язки, запити і потреби мають перебувати в центрі уваги держави і суспільства, Ідея олюднення всього простору соціальних відносин, визнання неповторності, самобутності кожної людини за вищу цінність визначає як стратегічну мету демократичної держави, так і зміст її політичної діяльності. 3. Показано, що гуманітаризація вищої технічної освіти зумовлена сутністю державно- го процесу, утвердженням України як соціальної, демократичної, суверенної держави. Ствер- джується, що досягнення цієї мети неможливе, якщо до її будівництва не включаються мільйо- ни людей, які свідомо обирають незалежність, свободу, демократію, право на вільний вибір і самореалізацію за основу власної смислоутворювальної життєвої програми. 4. Визначено, що вирішальною ланкою у освітянській системі є гуманітарна підготовка майбутніх фахівців. Саме тут готується нова генерація української інтелігенції, ядро національ- ної інтелектуальної еліти. Тому слід забезпечити перехід від „закритої” моноідеологічної мето- дології дослідження і розробки гуманітарних проблем та викладання гуманітарних дисциплін до сучасної методології, яка виходить з принципу плюралізму наукових підходів на методик, відкритості до інноваційних точок зору, толерантності щодо оригінальних ідей та концепцій, дискусійного способу з’ясування істини, діалогових форм навчання. 5. Зазначено мету та стратегічні завдання гуманітарної освіти, показано її національний характер, її підпорядкованість цілеспрямованому втіленню в життя української ідеї державо- творення, національної консолідації народу України і національної злагоди як провідних ідей- них домінант цивілізованого розвитку суспільства. Зазначено, що головне завдання гуманітар- ної освіти – формування національної свідомості, розвиток почуття національної гідності і са- моповаги. 6. Обґрунтовано основні принципи гуманітарної освіти, серед них: - наукові засади; - фундаментальність; - системність; - принцип єдності логічного та історичного; - принцип єдності національного та загальнолюдського; - принцип єдності суспільного та особистісного; - принцип єдності теорії та практики; - принцип єдності навчання та виховання; - людинотворчий характер; - світський характер. 7. Обґрунтовано зміст і структуру гуманітарної освіти: важливим завданням гуманітар- ної освіти є формування фахівця міжнародного рівня, інтелігента, особистості, відродження на- ціональної самобутності, стрижнем якої виступає українська національно - державна ідея. Гу- манітарна освіта спрямована на збереження і зміцнення традицій, єдності поколінь, етносів, на- цій і народностей, на подолання існуючого ідеологічного вакууму, перегляду соціокультурних цінностей. Підкреслено, що основними елементами гуманітарної освіти є: - світоглядно-філософська, соціально-політична та соціологічна підготовка; - історична, культурологічна та філологічна підготовка; - українознавча підготовка; - еколого-природнича, політологічна та економічна підготовка; - правова освіта; - психолого-педагогічна підготовка; - етична та естетична освіта; - система знань та навичок. 8. Висвітлено форми і методи гуманітарної освіти, вказано, що головною ознакою су- часної методики „розкріпачення” мислення учасників навчально-виховного процесу є забезпе- чення самостійного мислення, здатності приймати нестандартні рішення (інноваційний стиль мислення), вільно орієнтуватися в складних обставинах суспільного та особистісного життя. 9. Показано, що реформа гуманітарної освіти в Україні розгортається в органічному взаємозв’язку із світовим досвідом її організації на ґрунті використання кращого педагогічного досвіду гуманітарної освіти в Україні. Вказано на шляхи освоєння і залучення зарубіжного до- свіду гуманізації освіти та виховання. 10. Сформовано пропозиції щодо трансформації гуманітарної освіти в технічному вузі, які будуть передані до Міністерства освіти і науки України.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/9383
Розташовується у зібраннях:Наукові тематики НАУ

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
13.pdf163.54 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.