Одномірна людина як спадщина і продукт тоталітарних ідеологій

Abstract

Гуманітарні і соціальні науки в ХХ столітті заклали основи нової парадигми для всієї системи знань, в розвиток епістемології І. Канта, який започаткував рух науки від картезіанського «суб’єкт-об’єктного» стилю мислення і взаємодії людини з соціальним і природним оточенням – до інтерсубєктивного, заснованого на визнанні суб’єктності іншої сторони взаємин, Протистоїть цьому руху інерція суб’єкт- об’єктного відношення, зокрема об’єктивація підпорядкованої сторони відносин, що панувала кілька останніх тисячоліть в станово-кастових суспільствах.