Сучасні концепції сталого розвитку туризму та перспективи їх реалізації в Україні

Abstract

Сталий розвиток являє собою стратегію розвитку людства, в якій враховано потреби прийдешніх поколінь у добре збереженому довкіллі. Така стратегія стосується й туризму як важливої сфери економіки, матеріальної і духовної сфер людини. Вивчення питання сталого розвитку туризму стає все актуальнішим, адже ця сфера, яка нині являє собою масштабну індустрію, супроводжується наслідками, які загрожують самому туризму. Першочергового дослідження потребують питання впливу туризму на довкілля та місцеву культуру, безпеку та надійність туризму. Важливе місце у вирішенні питань раціонального використання природного й культурного потенціалу, перехід підприємств туризму на ресурсозберігаючі технології та скорочення виробничих відходів належить органам центральної, регіональної та місцевої влади, які мають підтримувати найбільш сприятливі для природного середовища форми туризму. Планування нових об'єктів туристичної інфраструктури потрібно здійснювати з урахуванням особливостей місцевості, гарантувати збереження звичного способу життя населення. Сталий розвиток територій, залучених для туристичної діяльності, забезпечують шляхом створення об'єктів інфраструктури туризму, організації нових робочих місць, залучення до нової діяльності у сфері туристичного обслуговування місцевого населення. У результаті цього підвищується життєвий рівень мешканців периферійних регіонів, відбувається їх закріплення на історичній території проживання. Природоохоронний характер туризму полягає в обов'язковості збереження біорізноманіття рекреаційних територій та центрів. Для цього використовують природоохоронні технології, практичні доробки, рекомендації фундаментальних і прикладних наук. Важливе значення в охороні та відновленні рекреаційних територій має також фінансування і кредитування природоохоронної діяльності в їх межах.