Специфіка розвитку інформаційно-розважальних періодичних видань у Західній Європі

Abstract

З кожним роком в Україні видається все більше нових журналів. Деякі з них мали успіх і регулярно потрапляли в руки читачів, але багато з них не затримувалися на українському ринку і швидко зникали. Причин цьому багато: поганий кінцевий продукт, неправильний розподіл коштів, неефективна маркетингова стратегія та неправильний вибір теми журналу. Поступово функція ЗМІ змінилася, таким чином, починаючи активно використовувати соціальні мережі для своєї діяльності. В наш час соціальні мережі сприяють якісному зростанню медіа-аудиторії в Інтернеті та забезпечують зворотній зв'язок з користувачами, тому соціальні мережі стали важливим каналом для розповсюдження та генерації медіа-контенту. Тому ми зупинимося на вивченні перспективних тем китайських журналів, які трансформувались в інтернет-журнали. Актуальність теми дослідження полягає в тому, що наповнення тематичних ніш журнальної продукції в Україні триває. На перший погляд здається, що різноманітності журналів, яка вже існує в Україні, достатньо. Але після більш детального спостереження та аналізу ми бачимо, що не всі ніші журнальної продукції заповнені. Порівнюючи кількість та різноманітність тем українських та закордонних виданьт можимо дійти висновку, що у нас є ще багато тем та напрямків, які не висвітлені або недостатньо висвітлені. Наприклад, спостерігається багато вільного місця для спеціалізованих та корпоративних видань. У більш розвинених країнах більшість великих компаній мають корпоративні журнали, які знайомлять потенційних клієнтів з їхніми продуктами чи видами діяльності, а також підтримують корпоративний дух компанії. Що стосується України, то цей досвід лише почав застосовуватися, тому виробництво корпоративних видань має великі перспективи в майбутньому. Що стосується іноземних спеціалізованих періодичних видань, то тут вони супроводжують майже кожне хобі та діяльність читачів. Наприклад, у Західній Європі видаються журнали про певні релігійні вірування та різні предмети колекціонування, про догляд за котами, для любителів гольфу та велосипедів, для маркетологів та інвесторів. Не кажучи вже про існування різноманітних більш загальних журналів, присвячених літературі, філософії, історії, різним дослідженням і відкриттям, коміксам і сатирі; великий вибір культурно-музичних журналів та журналів, присвячених ЛГБТ. В Україні цю тему вивчали такі вчені, як Ю. Бічун, Т. Лохіна, Т. Примак, Н. Пономарьова, Г. Тульчинський, П. Шагайда, та ін. Авторські методи належать В. Баранчеву, А. Костіну, Є.Попову, Є. Петрушевій. Бачення видавцями великої кількості вільного місця в часописних ЗМІ в Україні пояснює їх часті спроби вийти на ринок новими проектами та заповнити тематичні вакансії.