Структура та організація рекреаційно-туристичного потенціалу Харківської області

Abstract

Серед багатьох країн Європи Україна має вигідне географічне розташування. Для розвитку внутрішнього та в’їзного туризму це має велике значення. На перетині багатьох шляхів з сходу на захід та з півдня на північ. По всій території держави прокладені шляхи, що з’єднують великі та інші за розміром міста. Україна має майже усі існуючи природні зони, що дозволяють мандрівникам чи туристам обрати найбільш сприйняту зону для відпочинку. Завдяки цьому в Україні розвинуті такі види туризму як екскурсійний, екстремальний, медичний, релігійний, спортивний. Стрімко розвивається туристичні ресурси у тому числі транспорт, а з ним й види туризму за способом пересування: пішохідний, авіаційний, морський, річковий, автотуризм, залізничний, велосипедний тощо. Із року в рік збільшується зацікавленість місцевого населення до історії свого краю та до історії, архітектури держави в цілому, з цього зростає кількість внутрішніх туристів. Розвитку туристичної індустрії сприяє розвиток рекреаційно-туристичного, що регулюється державою. З огляду на важливість розвитку рекреаційно-туристичного потенціалу регіону витікає актуальність вивчення та аналізу цього питання. Туристична індустрія набирає обертів та стає важливим фактором для розвитку регіону та збільшення привабливості.