Soft power as the main tool for shaping the foreign policy image of the country

Abstract

The phenomenon of «soft power» has become widespread in foreign policy in recent decades. This term means the use of techniques to influence the population of foreign countries through culture, beliefs, intangible resources and political ideals, without the use of more traditional elements of force, including military pressure. «Soft power» is attractive because it is carried out without the use of weapons. Applying its mechanisms is much more prestigious for the state than the tools of «hard power». That is why the great powers have increasingly bм egun to include this tool in their arsenal. Its components are universal spiritual values, culture, science and education, and most importantly - peaceful foreign policy. It is thanks to them that the state can make the greatest contribution to resolving inter-civilizational misunderstandings, and also thanks to these parameters it is possible to attract allies from other countries and gain public approval. Each country may have a specific manifestation and application of «soft power». The soft power of one state influences other countries through the attractiveness of culture, values, language, religion, public diplomacy, and ideology. For example, in France, maintaining and highlighting one’s historical heritage, protecting and respecting the French language and cinema are crucial in promoting «soft power». France’s image is built on its history, fashion, culture, rather than on what is happening today.

Феномен "м'якої сили" набув широкого поширення у зовнішній політиці в останні десятиліття. Цей термін означає використання прийомів впливу на населення зарубіжних країн через культуру, переконання, нематеріальні ресурси і політичні ідеали, без застосування більш традиційних елементів сили, включаючи військовий тиск. "М'яка сила" приваблива тим, що здійснюється без застосування зброї. Застосування її механізмів набагато престижніше для держави, ніж інструменти "жорсткої сили". Саме тому великі держави все частіше включають цей інструмент в свій арсенал. Його складовими є загальнолюдські духовні цінності, культура, наука і освіта, а головне - миролюбна зовнішня політика. Саме завдяки їм держава може внести найбільший внесок у вирішення міжцивілізаційних непорозумінь, а також завдяки цим параметрам можна залучити союзників з інших країн і отримати суспільне схвалення. У кожної країни може бути специфічний прояв і застосування "м'якої сили". М'яка сила однієї держави впливає на інші країни через привабливість культури, цінностей, мови, релігії, публічної дипломатії та ідеології. Наприклад, у Франції збереження і освітлення своєї історичної спадщини, захист і повагу французької мови і кіно мають вирішальне значення для просування "м'якої сили". Імідж Франції будується на її історії, моді, культурі, а не на тому, що відбувається сьогодні.