Ситуативні підходи у сценарному моделюванні визуального сприйняття архітектурних об’єктів і середовища

Abstract

Сприйняття об’єктів і ансамблів, часто не враховується роль контексту, установки, типології архітектурного простору і ситуацій сприйняття. В статті звертається увага на те, що вдалі архітектурні домінанти закарбовується у пам’яті як архітектура-бренд. Як бренд міста або архітектурного ансамблю виступає силует, який англійською мовою визначається як лінія неба – skyline. Іконічне (фотографічне) сприйняття силуету заміщується його лінійним скануванням, яке обмежується кількома секундами. Ряд архітектурних вражень екскурсанта будується у ритмі, що оцінюється секундами, хвилинами і десятками хвилин. Свідомість мешканця великого і малого дворового простору розтягує сприйняття житлового середовища на місяці і роки. Тут діє довкіллєвий характер синтезованого і часом ослабленого в яскравості сприйняття з мультиплікацією іррегулярних образів. До прийомів сценарної інтерпретації архітектури віднесені: 1) стоп-кадр що фіксує архітектурний «бренд» - плакат, символ, логотип; 2) горизонтальне і вертикальне сканування – панорамування; 3) круговий об’їзд; 4) занурення (наїзд-входження) у форму-об’єм; 5) покрове занурення у форму-простір по осі з кадрами перпендикулярно осі пересування, або під кутом до фасадних поверхонь; 6) дискретний набір суттєвих кадрів (слайдо-фільм); 7) «проявлення» форми з поступовою деталізацією, 8) метод сканування форми «аналізуючим» оком, який також відомий як метод саккад. Запропонований інструментарій перевірки ефективності архітектури, який може використовуватися зокрема у сценарній побудові візуалізацій.