New philosophy of building architecture for the elderly

Abstract

Unfortunately, the modern boarding house for the elderly in Ukraine is often inconvenient and outdated, both physically and morally for the comfortable stay of residents there: the living rooms are arranged as hospital wards and do not cause a feeling of comfort and reliability. Most of these buildings do not meet the requirements of inclusiveness, so more and more often orphanages become only the last refuge, where the main task of the elderly is survival, because there is no space for fun, platforms for personal development and spiritual growth, conditions for communication. In addition, the existing buildings in the country are not enough to accommodate everyone who needs this service. This becomes a catalyst for the operation of illegal boarding houses, where the owners' goal is to make money. After all, a person does not feel supported, and the idea that life in retirement is only the beginning of new hobbies, a resource for development and communication, becomes unrealistic to perceive.

Сучасний пансіонат для людей похилого віку в Україні часто незручна і застаріла, як фізично, так і морально будівля: житлові кімнати облаштовані як лікарняні палати, і не викликають відчуття комфорту та надійності. Більшість із цих будівель не відповідають вимогам інклюзивності, тому все частіше такі будинки стають лише останнім притулком, де головне завдання людей похилого віку – це виживання, тому що тут немає місця для розваг, платформ для особистого розвитку і духовного зростання, умов для спілкування. Крім того, існуючих будівель недостатньо, щоб вмістити всіх, хто потребує цієї послуги. Це стає каталізатором появи нелегальних пансіонатів, де метою власників є заробіток. Адже людина там теж не відчуває підтримки, і думка про те, що життя на пенсії — це лише початок нових захоплень, ресурс для розвитку і спілкування, стає нереальним для сприйняття.