Комунікативні інструменти обласних краєзнавчих музеїв України в умовах пандемії COVID-19: перший досвід

Abstract

У статті розглядаються трансформації, які відбулись у соціокомунікаційній діяльності музеїв України у зв’язку із запровадженням загальнонаціональних карантинних заходів, пов’язаних із пандемією COVID-19. Введення жорстких соціальних обмежень змусило музеї усього світу терміново перевести свою роботу в онлайн-режим і зосередитися переважно на сучасних комунікативних інструментах. Предметом аналізу у статті є особливості перебудови соціальної комунікації обласних краєзнавчих музеїв України в початковий період локдауну та адаптованого карантину. Досліджено, що регіональні музейні установи, спираючись на рекомендації урядових установ, міжнародних та вітчизняних музейних комітетів та власний досвід зуміли перебороти розгубленість перших днів і тижнів обмеження офлайн-діяльності та запропонувати суспільству оптимальні інструменти та форми доступу до музейних колекцій.

The article examines the transformations that have taken place in the social and communication activities of museums in Ukraine. These transformations are triggered by the COVID-19 pandemic and the imposition of nationwide quarantine restrictions. The introduction of severe social restrictions forced museums around the world to urgently switch their work to online mode and develop modern communication tools for remote access to museum collections. During the first six months of the restrictions, each museum has chosen the most effective forms of work. These measures have enriched the experience of organizing online activities in institutions of social memory.