Декарбонізація діяльності аеропортів України – завдання найближчого часу

Abstract

Аеропорти як складові зовнішніх транспортних систем локального, регіонального та світового рівнів є джерелами стабільно агресивних впливів на прилеглі території, міські ландшафти та ін., зокрема, емісії вуглецю (СО2) . Незважаючи на традиційно низький показник частки аеропортів у загальному об’ємі емісії вуглецю авіаційною галуззю, системна інтеграція низьковуглецевої політики (декаpбонiзацiя) в діяльність аеpопоpтiв світу є актуальною. Для України декарбонізація аеропортів – завдання найближчого часу. Повоєнне відновлення інфраструктури вітчизняних аеропортів вже зараз потребує формування інституціонального середовища з декарбонізації та енергоефективності аеропортів, вивчення світового досвіду. Підписання на початку 2022 року угоди про спільний авіаційний простір суттєве вплине на ринок авіаперевезень. Тому, по завершенню воєнних подій, слід очікувати збільшенням кількості авіаперевізників та обсягів авіаперевезень вітчизняними аеропортами. Як наслідок, наземна інфраструктура авіаційного транспорту повинна бути готова не тільки для надання відповідних послуг, забезпечення сучасного рівня обслуговування та комфорту перебування в аеропорту, але й забезпечувати реалізацію принципів сталого розвитку, зокрема, стійкості екосистем.