Соціальна реабілітація та інтеграція дітей-інвалідів

Abstract

Сучасне освітнє середовище є важливим фактором реабілітації, адаптації та інтеграції дітей-інвалідів у сучасний соціум. Діти-інваліди можуть користуватися послугами освіти у різних формах (навчання вдома, у спеціальному, корекційному закладі та загальноосвітньому закладі).Спеціалізовані дитячі установи неспроможні замінити інші соціальні інститути: сім'ю, соціальне оточення. В цих установах діти ізольовані від здорових однолітків, а спілкуючись тільки у своєму середовищі, вони не отримують необхідного досвіду взаємодії, що призводить до надалі суттєвих труднощів у соціальній сфері. Для емпіричного дослідження проблеми соціальної реабілітації та інтеграції в суспільство дітей-інвалідів проведено діагностику для дітей початкової школи на базі Кам’янець-Подільської загальноосвітньої школи №16, які навчаються на інклюзивній формі навчання за 5 методиками. На основі результатів експериментального вивчення вдалося виявити певні особливості в соціум дітей-інвалідів молодшого шкільного віку: відчувають труднощі комунікації, відчувають дискомфорт у колективі однолітків; дітям даної вікової групи властивою є низька самооцінка; міжособистісне спілкування для таких дітей є не досить важливим; часто мають близький емоційний контакт тільки з одним або двома однокласниками. Доведено, що при плануванні будь-якої роботи з дітьми-інвалідами варто дотримуватися певних принципів: застосування індивідуального підходу, формування внутрішнього спонукання до взаємодії, уважного, доброзичливого ставлення до дитини-інваліда, співробітництва та взаємодії суб'єктів надання даного виду допомоги на основі діалогу, формування соціального середовища, в якому знаходиться дитина тощо.